Якщо ти у Львові, а трамваї та авто ґуздраються в заторах, це гарний привід піти на шпацер. А щоб не було нудно, послухай кілька легенд, про які знають тільки львів’яни та львів’янки: хоча б так дізнаєшся, що таке шпацер.

Чому годинник завше поспішає

Біля Костелу бернардинів зверни увагу на його дзиґарок. Кілька століть поспіль він вибивав години на п’ять хвилин раніше за всі годинники міста.

За тим дзиґарком пильнував монах. Якось увечері він піднявся на вежу костелу й побачив, як татарські загони мчать до Галицької брами: до вторгнення залишалися лічені миті. І тоді чернець перевів велику стрілку на п’ять хвилин уперед, акурат тоді, коли зачинялися брами міста. Щойно пролунав дзвін дзиґаря, ворота зачинилися, і татари, впіймавши облизня, повернули додому.

Відтоді дзиґар «Бернардин» завше спішив на п’ять хвилин.

Як звабити львів’янку

Якщо пройти далі до кав’ярні, замовити горнятко кави в пана кельнера й довго спостерігати, можна побачити, як розгортається львівська love story.

Огрядний вуйко сипле компліментами панянці бальзаківського віку.

– Прошу пані, ви є така ладна. Щем файніщої не видів! Дозволите вгостити філіжаночкою кави? Ту є кава люкс! То є вища кляса! – він аж прицмокує, нахвалюючи тутешню каву.
– Та йой, панунцю! Та не грайте вар’ята! – регоче панянка й погоджується.

Вуйко дістає з поляреса купюри й алярмово замовляє напій.

Традиція вгощати львівських дівчат кавою не нова. Давним-давно, як це завжди буває в легендах, проходив Львовом караван зі Сходу, і з ними йшов красень юнак. Хлопець завітав до одного львівського купця в справах і під час візиту приготував запашний напій з гіркуватим смаком – каву. Цим напоєм він підкорив серце вибагливої Юзефи, доньки купця.

Караван попрямував далі, а дівчина ніколи більше не бачила хлопця, хоч і мріяла про нову зустріч. Відтак порядну львів’янку з порядної львівської родини можна звабити хіба що філіжанкою смачнючої кави. Бідолашна Юзефа мала посаг і гроші на одруження, заховані в скриньці в підвалі свого будинку. Тридцять років по тому скриньку дівчини знайдуть і за ті гроші відкриють кав’ярню. Кажуть, у тій кав’ярні час до часу з’являється Юзефина постать: вона приходить на запах кави.

Цвинтарна love story

Найромантичніша історія Личаківського цвинтаря розповідає про художника Артура Ґроттґера і його кохану Ванду Монне. Вони познайомилися на балу, зустрічалися й подовгу гуляли саме Личаківським кладовищем. Закохані мріяли повінчатися й мати дітей. Артур зізнавався Ванді, що хотів би зостатися в тому місці навічно, щоб завжди милуватися природою.

У 30 років художник помер у Парижі від туберкульозу. Спершу його поховали на Пер-Лашез, але сімнадцятирічна Ванда продала всі коштовності, щоб перевезти тіло коханого на перепоховання до Львова. Вона сама намалювала портрет для надгробка, і скульптор Парис Філіппі, вражений історією кохання, виготовив його безкоштовно. Хоча Ванда пізніше мала сім’ю, вона часто приходила на могилу Артура. Її теж поховали на Личаківському, і ночами на алеї цвинтаря можна зустріти привидів закоханих.

Тож із Личаківського краще йти, заким не настала ніч. Ти ж не хочеш здибати привида, який спішить на рандеву? Можливо, для когось то є чергова бздура, але мати примару за кумпеля навряд чи приємно. А от гуляти біля дзиґаря, який колись урятував місто Лева, – інша справа.

Словник

• Акурат – точно
• Алярмово – терміново
• Бздура – нісенітниця
• Вуйко – старший чоловік
• Грати вар’ята – клеїти дурня
• Ґуздратися – тягнути час
• Дзиґар – годинник
• Заким – поки
• Здибати – зустріти
• Кельнер – офіціант
• Кумпель – приятель
• Люкс, вища кляса – щось надзвичайно розкішне чи якісне
• Полярес – гаманець
• Рандеву – побачення
• Філіжанка – чашка
• Шпацер – прогулянка

Джерело: STUDWAY.

Автор статті: Piligrim.