Чого ми чекаємо від людей, з якими ділимо сходовий майданчик, будинок або подвір’я? Тиші – вечорами і вихідними, допомоги – на прохання, ввічливості – завжди. Ці побажання, мабуть, актуальні в будь-якому куточку світу. Але у стосунків із сусідами є і свої національні особливості.

США

Якщо ви в’їдете у новий будинок або квартиру в нормальному районі, то за кілька днів можете чекати на візит від сусідів по вулиці чи будинку. З незмінною посмішкою та черговим печивом (або навіть пляшкою вина) ваші сусіди дуже ймовірно прийдуть перекинутися кількома слівцями та побажати гарного влаштування. Цей візит ввічливості є своєрідною традицією, і його головна мета – дізнатися про вас побільше. Ви для них – незнайомець, який купив будинок по сусідству і тепер може стати чудовим сусідом, а може й потенційним порушником їхнього звичного способу життя.

Якщо сусіди стають свідками порушення закону, то зазвичай вони повідомляють про це в поліцію, а не пускають усе на самотік. Влаштовуєте вечірку у своєму будинку в спальному районі? Краще попередити про це сусідів із найближчих будинків. Гості зазвичай приїжджають на машинах і не завжди виходить розмістити близ своєї території. Як показує практика, деякі припаркуються навпроти будинків сусідів. Підозрілі та незнайомі автомобілі, припарковані біля будинку сусіда, можуть бути приводом для звернення в поліцію. Навіщо вам зайві клопоти?

Норвегія

У стосунках із сусідами прийнята посильна взаємодопомога: принести продукти літньому сусідові, посидіти з чужими дітьми, організувати доставку з найближчої аптеки або навіть підтримати грошима тих, хто залишився без зарплати. Дюгнат – скандинавські суботники – проходять по кілька разів на рік. Колективними зусиллями можна залити ковзанку або побудувати гірку у дворі, прибрати в коморах, пофарбувати паркан, посадити квіти, прополоти газон. У процесі мешканці будинку, які досі не спілкувалися, знаходять спільну мову і теми для розмови. Завершується захід трапезою на свіжому повітрі – чаюванням або гриль-вечіркою.

Норвежці не надто охоче зав’язують близьку дружбу, але завжди готові надати нескладну послугу: наприклад, полити квіти сусідам, які виїхали на деякий час, або отримати за них пошту. Про заплановані вечірки попереджають оголошенням. У ньому пишуть, на який час намічаються веселощі і дякують за розуміння.

Франція

У Парижі та Ліллі міська влада з 1990-х років заохочує створення громадських садів. Вона виділяє обгороджені ділянки землі з водопостачанням, а люди, які живуть поруч, влаштовують там клумби з квітами та овочеві грядки, ставлять столи, стільці й тенти, що захищають від сонця. Такі зелені простори збирають разом сусідів, які, швидше за все, не стали б спілкуватися без спеціального приводу. Представники різних поколінь, народів, соціальних груп діляться досвідом, обмінюються рослинами, влаштовують імпровізовані дебати, вечірки і навіть концерти.

Містяни, не схильні до землеробства, можуть просто прогулюватися доріжками та милуватися результатами чужої праці: попри огорожу, вхід вільний. Громадські сади нерідко стають частиною соціальних й освітніх програм, сюди приходять діти з навколишніх шкіл і люди, яким спілкування з природою допомагає зберігати психологічну рівновагу в галасливому мегаполісі.

Австралія

Сусіди тут досить товариські. До новоселів можуть прийти без запрошення, з вітальним пирогом – і запропонувати випити чаю. Приблизно раз на місяць ходять одне до одного в гості, зазвичай на суботні обіди. Охоче збираються компаніями заради перегляду футбольних матчів у того, хто підписаний на спортивний канал. Австралійці навряд чи підуть до сусіда по сіль, однак, якщо стосунки склалися добрі, цілком можуть попросити позичити їм, наприклад, автомобіль або причіп. Дякуватимуть за принципом “послуга за послугу” або алкогольним напоєм.

До гучних вечірок, принаймні в приватному секторі, ставляться з розумінням. Поліцію викликати не стануть і не вирушать до господарів свята, щоб особисто висловити своє обурення. Такі заходи вважаються особистою справою – втручатися тут не прийнято. У деяких випадках, але далеко не завжди, до початку гуляння сусідам у поштову скриньку кладуть лист, де зазначають час вечірки і перепрошують за майбутнє занепокоєння.

Японія

Переїхавши в багатоквартирний будинок, японець обов’язково представиться тим, хто живе ліворуч і праворуч від нього, а також зверху та знизу. При цьому налагодження стосунків із сусідами з квартири, розташованої прямо під вами, вважається найважливішим. Знайомитися йдуть або відразу, або упродовж кількох днів після переїзду. За можливості беруть із собою когось із членів сім’ї. Розмову не затягують: називають себе, вказують розташування квартири, висловлюють надію на добрі стосунки в майбутньому. За необхідності попереджають про наявність дітей або домашніх тварин, які можуть шуміти.

Прийнято вручати сусідові невеличкий подарунок: печиво, солодощі або щось практичне на кшталт набору рушників. Згідно з традиціями японської ввічливості, презент передають двома руками – використання лише однієї вважається невихованістю. Якщо після кількох спроб нанести особистий візит когось із мешканців застати не вдається, припустимо написати привітальне послання й опустити його в поштову скриньку.

Загалом мешканці японських багатоповерхівок намагаються жити дружно і схильні до самоорганізації: поточні питання вирішують у будинковому комітеті, проводять загальні збори. Якщо справа відбувається в регіоні, де часто трапляються землетруси, сусіди підтримують один одного у важкі часи – виносять у двір речі, влаштовують імпровізоване барбекю.

Що б там не казали, а добросусідські відносини – це вкрай важливо. А ви хороший сусід? Які у вас стосунки із сусідами?

Автор статті: Piligrim.