Протягом кількох днів – з 13 по 16 квітня – національна збірна України з футзалу зіграла три матчі у рамках турніру «Global Futsal Tournament», який проходив у литовській Йонаві. Нагадаємо, що на цьому турнірі підопічні Олександра Косенка зіграли по черзі з Латвією, Бразилією та Францією. Як результат – «синьо-жовті» посіли третє місце. І тепер ми спробуємо розібрати виступ підопічних Олександра Косенка на цьому турнірі. Тим більше, якщо враховувати, що це – одна з останніх генеральних репетицій перед чемпіонатом світу (хоча, можливо, у серпні ще будуть якісь підготовчі матчі, але наразі такої інформації немає. – А. Т.). Тому, певний аналіз зробити треба.

По грі.

Враження від гри збірної України на турнірі у Литві – різні. З одного боку – сподобалась гра номінальної другої четвірки, де грали Семенченко, Мельник та Зварич, і до неї хтось додавався четвертим. При цьому, варто відзначити, що перші троє згаданих гравців легко підлаштовувались під будь-кого, хто з ними виходив у квартеті. Також сподобалось те, як українці використовували стандартні положення. Якщо згадати відбір на «мундіаль», то там «стандарти» у виконанні підопічних Олександра Косенка стали своєрідною візитівкою «синьо-жовтих». Деякі задумки проходили й у Литві. І сподіваємось, що ще більше домашніх заготовок зі «стандартів» будуть втілені у життя вже в Узбекистані. І ще – що найважливіше – у деяких епізодах сподобався і матч з Бразилією, незважаючи на розгромні 2:7. Згадайте, які моменти мала збірна України у першому таймі. Є відчуття того, що якби один з них був реалізований, то гра могла би піти за зовсім іншим сценарієм. І у психологічному плані – також.

Що не сподобалось? Мабуть, відповідь не здивує. Помилки та провали, які призвели до пропущених голів у матчах з Бразилією (особливо – у першому таймі) та Францією (особливо – у другому таймі). Але про них ми поговоримо трохи нижче та спробуємо розібратися, що до чого. А ще є таке відчуття, що трохи більшого можна було чекати і від нашої першої четвірки…

По результату.

З одного боку – результат на таких товариських турнірах не є пріоритетом. Тут пріоритет віддавався саме награванню можливих варіантів ведення гри у бойових умовах. І це чудово розумів тренерський штаб. Але якщо казати про результат, то, звичайно, хотілося б, аби наша збірна фінішувала не третьою, а другою, одразу за бразильцями. У підсумку – «синьо-жовті» таки фінішували слідом за збірною Бразилії, але – на третьому місці. Результат міг би бути іншим, якби не гра з Францією. Є підстави вважати, що підопічні Олександра Косенка самі втратили перемогу, хоча і вели з перевагою у три голи. Можливо, українці вчасно не перелаштувались, коли Франція почала грати вп’ятьох. І це стало фатальною помилкою, а подальші тренерські рішення не змогли повернути гру в потрібне русло. Тому, якщо казати про результат, то його можна оцінювати на «трійку з плюсом» за п’ятибальною шкалою, тому що очікували трохи більшого. Але знову ж таки – давайте також зробимо акцент і на тому, що результат не був пріоритетом для збірної України на турнірі у Йонаві.

Далі буде…

Автор статті: Terentyev.