Колись давно, коли у прокаті з’явилась перша частина (або одна з перших частин) фільму «Форсаж», то він був представлений таким лозунгом: «Задоволення на максимальній швидкості». Так от – це так само можна сказати й про фільм, присвячений Королівським перегонам – Формулі-1. Не буду розповідати про сюжет, але скажу, що він витриманий у найкращих традиціях справжньої спортивної драми.

Але скажу наступне.

Перш за все – про Бреда Пітта, який зіграв головну роль. Коли я побачив офіційний постер цього фільму, то піймав себе на думці, що Бред Пітт з трохи пофарбованим волоссям чимось нагадав мені Міку Хаккінена. Пам’ятаєте такого гонщика, який у якості пілота «West McLarem Mercedes» ставав чемпіоном світу? Ось як раз його, кого називали «Плакса фін» (якщо мені не зраджує пам’ять, через епізод на Гран-прі Франції, де Хаккінен злетів у гравій на легендарній «шпильці» «Аделаїда», виліз з боліда та спересердя грюкнув по ньому рукавицями, адже після цього вильоту він фактично вручив перемогу Міхаелю Шумахеру. – А. Т.). Більше того – Бред Пітт навіть так само усміхався, як Хаккінен.

Другий момент, який мені дуже сильно запам’ятався – це коли головний герой фільму, Сонні Хейс, роль якого, власне кажучи, і грає Бред Пітт, виніс з палаючого боліда свого молодого партнера по команді Джошуа Пірса. Це мені дуже нагадало один з реальних епізодів, який був у Формулі-1, коли Айртон Сенна витягнув з понівеченого боліда одного зі своїх суперників. Це, якщо я правильно пам’ятаю, сталося у 1993 році, тобто – за рік до трагічної загибелі Сенни. А епізод з аварією Пірса, звісно, нагадав мені про ті жахливі події весни 1994 року під час Гран-прі Сан-Марино в Імолі, коли загинув легендарний бразилець. І недарма його ім’я кілька разів згадується у фільмі (тут я одразу на правах реклами порекомендую книжку мого колеги Володимира Миленка про «Велике десятиліття Формули-1»: «Сенна vs Прост», де можна багато чого цікавого прочитати. – А. Т.).

Третій момент – коли у фільмі показувалась агресивна манера керування болідом від Сонні Хейса, я одразу згадав одного відомого гонщика, який їздив саме так – агресивно, з ризиком «ухайдокати» не тільки свій болід, а й чужий. Цим гонщиком був колумбієць Хуан-Пабло Монтойя, котрий свого часу пілотував у «Williams» разом з Ральфом Шумахером. Насправді Монтойю за це дуже не любили (досі згадую його аварію з Девідом Култхардом. – А. Т.).

Ну, і атмосфера самих перегонів на таких легендарних автодромах, як «Сільверстоун», «Сузука», «Зандворт», «Хунгароринг», «Монца». Колись у юності я дуже активно стежив за Формулою-1 – це було у часи домінування «Червоного барона», тобто – Міхаеля Шумахера. З нетерпінням чекав трансляції на «Першому Національному» та коментарі від Юрія Сосновського та Віктора Савінова.

Тому, звісно, з тих часів трохи пам’ятаю деякі нюанси трас на цих автодромах. Зокрема, коли у фільмі пролунала фраза, що «Сільверстоун» – це випробування для шин, які швидко зносяться. Насправді на «Сільверстоуні» завжди була проблема вгадати з гумою на випадок дощу – улюбленої погоди Айртона Сенни. А ось де дійсно шини дуже швидко зносились, так це на Гран-прі Франції на «Маньї-курі», особливо у спеку. І тоді перевагу мали команди, які мали гуму від «Бріджстоун», у той час як команди, які були «взуті» у «Мішлен», мали проблеми (парадокс: французька гума не була пристосована до траси у Франції! – А. Т.). Якщо хтось пам’ятає, то це було як раз у розпал так званої «шинної війни» між «Бріджстоун» та «Мішлен».

Не можна пройти мимо того факту, що у зйомках цього фільму були задіяні пілоти всіх команд, які наразі змагаються у Формулі-1, включно з Максом Ферстаппеном, Фернандо Алонсо та Льюїсом Хемілтоном, який, до речі, був одним з продюсерів цього фільму.

І, насамкінець, я скажу наступне. Цей пост хочеться присвятити світлої пам’яті мого колеги та побратима В’ячеслава Кобржицького, який колись коментував Формулу-1 на «Сетанті», а нещодавно загинув на війні.

Ми з ним разом були на БЗВП, потім пішли різними стежками. Шкода, що він не дожив до виходу цього фільму та не озвучив його разом з Максом Подзігуном. Але хочеться вірити, що він зараз десь поруч з Жилем Вільньовим та Айртоном Сенною радіє виходу цього фільму, який присвячений Формулі-1… Вічна пам’ять тобі, друже…

Автор статті: Terentyev.