Напружена ситуація в країні продовжується. Вже сьогодні не знаєш, чого чекати завтра. Чи буде нарешті мир, чи таки прийдеться воювати?

Окупанти захопили нашу територію і це ні для кого не секрет. І поки українська влада думала як з цим боротися відбулися ганебні для країни речі – ми схоже що залишилися без частини своєї території.

Крим за допомогою Росії проводить нелегітимний референдум, по вулиці ходять люди у формі без розпізнавальних знаків, на сході країни відбуваються заворушення, західні області обвинувачують в терорі й так далі.

І це при тому, що Степан Бандера, якого так бояться вже 55 років як не є з нами.

Але, апогеєм цього всього став виступ президента РФ 18 березня, який заявив, що приймає Крим в склад Росії.

Що далі? А тепер не знати чого очікувати, щось мені здається на цьому спокій в державі завершився. Дай Бог мені помилятися.

Вернемося на кілька днів назад. Спроби автора блогу зв’язатися із колегами в Криму та на Сході України завершилися нічим.

Єдиним місцем, де мені вдалося поспілкуватися із людьми із цих регіонів став курорт Буковель, куди минулої суботи їздив ваш покірний автор.

Так от, на прокаті лиж довелося поспілкуватися із жіночкою з Донецька. Вона приїхала на лижі з чоловіком та з трьома дітьми і дуже переживає чи безпечно взагалі вертатися додому.

Далі слова жінки, цитую: «У вас так добре, люди всі культурні, доброзичливі, нам завжди тут подобалося, а вдома відбуваються неймовірні казуси, дуже багато провокаторів приїхало…».

На лиці жінки було видно розчарування, а це і не дивно. Вона переживає за власну безпеку і безпеку своїх дітей.

Коли їхав вже з колегами на підйомнику, то говорив із паном також з Східної України, міста він називати не хотів. Так от, він сказав наступне: «В Крим їздити вже не будемо, тому хоч добре що Буковель залишився».

Повертаючись до теми Криму скажу, що угоду про приєднання АР Крим до Росії таки було кілька хвилин тому підписано в столиці Росії – місті Москва.

Все, півострів вже не наш.

І дуже прикро визнати той факт, що наша держава не може захистити права громадян України та татар, які там проживають.

Де наша армія, згадуємо зменшення фінансування, чому дали провести референдум?

Українських людей в Криму зараз просто поставлять перед фактом: або жити в окупації або просто покидати свої домівки і їхати жити тепер вже в Україну.

З таким успіхом можна заїхати в той же Донецьк, провести знову референдум і забрати ще частину країни. Росія своїм рішенням поклала крах різним угодам, які свого часу були підписані між нею, тією ж Великобританією, США та Україною про здачу ядерної зброї.

Що буде далі?

Автор статті: Vorobus.