Сходження Воробуса й компанії на гору Риси. Частина перша - Блог про Львів

Сходження Воробуса й компанії на гору Риси. Частина перша

Риси-2018

Нарешті у мене є час розповісти про сходження на гору Риси. Їздив туди я під час відпустки й вражень залишилося дуже й дуже багато. Щоб зберегти інтригу розповідь розділю на дві частини.

Отже, після відвідин великої кількості українських гір, вашому автору захотілося чогось новенького. Вирішив розпочати з Польщі. Там найбільшою вершиною є гора Риси. Її висота складає – 2499 метри над рівнем моря. Це майже на 400 метрів більше чим та ж Говерла.

Та й лізти на Риси не так то просто. На Говерлу сходження відбувається значно легше. Про найвищу вершину сусідньої до України вершини читав багато, спілкувався з друзями й багато хто з них мені говорив, що лізти туди не варто.

Чому? По-перше, тому що там не так то просто підніматися, гори стрімкі й треба йти тупо вверх.

По-друге, це займає достатню кількість часу , а наметів поставити то там нема де.

По-третє, з погодою там також треба вгадати.

Все це уважно вислухав, але таки вирішив не давати задню, а їхати. Керувався тим, що інколи ризикувати також треба.

Звідки треба робити підйом і як туди заїхати. Риси знаходяться неподалік курортного містечка Польщі Закопаного. Зі Львова туди їхати близько 450-ть кілометрів. Автобусами добиратися важко, тому ми вирішили скористатися автомобілем.

Також читайте:   Урочище Прийма. Місце, про яке мало хто знає

Кордон у Грушеві пройшли швидко, доїхали до Жешува, а далі по автобані «полетіли» до Кракова. По дорозі нас очікували випробування. Не знаю чому, але в Жешуві ми на рівній дорозі пробили колесо. Прийшлося заїхати на шиномонтаж, де з нас «здерли» кругленьку суму грошей.

Вже на автобані почав падати рясний дощ, який у Закопане посилився. Як туди їздять люди взимку якщо пробки там страшенні. Так, будують нову розв’язку, але часу на дорогу витрачається дуже багато.

Добре що вчасно забронювали житло й змогли як слід відпочити від важкої дороги. Їхати й справді багатенько. Житлові умови радували, чого не скажеш про погоду.

Дощ не припинявся, а навпаки ставав ще сильнішим. Сходження на Риси були під загрозою зриву.

Навіть скажу більше, через погані погодні умови окрім супермаркету у Закопане більше нічого не бачили. До речі, продукти у «бедрьонці» продають за достатньо нормальними цінами.

Далі буде…

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*