Минув Великдень, Благовіщення Пресвятої Богородиці. На черзі Провідна неділя. Після неї вже свят не буде досить довго. Аж до Вознесіння, це на сороковий день після Великодня. Потім буде п’ятидесятниця (зелені свята). Та до них ще треба як кажуть дожити.

Сьогодні поговоримо про Провідну неділю.

Що це за свято, які традиції?

Рівно через тиждень після Великодня в неділю християни святкують це свято. Українці вірять, що коли приходить Великдень, то Бог відпускає душі померлих на землю. Саме туди вони спускаються. А на провідну неділю вони мають повернутися назад.

Цю неділю називають ще Дарна неділя, Томина неділя, Радониця та багато ще як. Все залежить від місцевості.

Щодо назви Томина Неділя. Це церковна назва. За повір’ям Ісус прийшов д освої апостолів. Зокрема Тома не повірив, що він воскрес. “Не повірю, доки не вложу моїх пальців у Його рани…” Саме після цього він повірив у Христове воскресіння. Звідти і пішла назва – Томина неділя.

Дуже популярним є саме в цей день з’їжджатися на могилки своїх близьких і рідних. Хтось каже, що в понеділок після Великодня це роблять, але це переважно за проханням парафіян. Традиція ходити по цвинтарі є на Провідну неділю.

Саме в цей день душі померлих повертаються до своїх могил і родичі мають змогу з ними поспілкуватися.

Якщо в на Провідну неділю падає дощ, то це ознака не впускання якоїсь душі на землю з боку Господа Бога.

Поминання родичів прийшло до Нас ще із прадавніх часів. Кажуть ця традиція ще була задовго до прийняття християнства. У Радянському Союзі його заборонили, але люди все рівно згадували померлих.

Деколи навіть прижаєш на Провідну Неділю і бачиш своїх родичів, яких ніколи не бачив. Збираються всі.

У кожного регіону є свої традиції пов’язані із Провідною Неділею.

Хтось спеціально пече до цього дня паску, у когось вона ще залишилася із Великодня. Знаю є традиція у хороших господинь пекти побільше пасок. Одні на Великдень, решта залишаються на Провідну неділю. Як варіант також були калачі, пироги, фарбували крашанки.

Також у тиждень опісля Пасхи потрібно щиро молитися за померлих, за їхні душі, щоб їхня подорож на землю пройшла успішно.

Щоб вони не заблукали і знайшли колишню свою оселю ставлять свічку на вікні. На столі залишають освячені крашанку та паску. Це роблять для того, щоб небіжчик не був голодним та спраглим, коли знову повернеться на той світ.

Згадайте про мертвих хоча б один раз на рік. А то аж неприємно коли прийдеш на цвинтар, а там навіть могилку не обробили.

Автор статті: Vorobus.