Нещодавно Ваш покірний автор був у поході Чорногірським хребтом. Ідучи в похід мені найбільше кортіло відвідати озеро Несамовите, про якого є так багато легенд. Побувати на озері мені все-таки вдалося, про що розповім у сьогоднішній розповіді.
Інші місця де ми побували мене також вразили проте озеро є озеро, а ще загадкове своїм міфічним походженням.
На Несамовите ми потрапили у останній день свого походу.
Що цікаво, воно знаходиться у горах на висоті 1750 метрів. Як ці озера там не висохли ще або ж не стекли невідомо.
Довжина озера 88 метрів, ширина — 45, площа 3 тис. кв. метрів.
Південний берег кам’янистий: на нього осипаються продукти розпаду скельного схилу. Морена (шар породи, яку зібрав на своєму шляху льодовик) вздовж протилежного берега вкрита субальпійськими травами, тут ростуть гірська сосна, жереп і ялівець.
Що кинулося в очі, так це те, що біля озера було багато людей: одні приходять, інші відпочивши вже йдуть до інших мальовничих місць Карпат.
Сміття біля нього не має, поруч стоїть вивіска така кумедна, щоб ніхто не смітив. Люди це і роблять.
Тепер про легенду озера:
Кажуть озеро міфічне. Існує повір’я, що у цьому озері живуть душі людей, які колись наклали на себе руки або ж забрали у когось життя.
Якщо ці душі потривожити – туриста у горах може застати негода. Яким чином це можна зробити?
Дуже просто – взяти і кинути камінь в озеро або ж буйно купатися.
За тими ж легендами не одна людина і худоба загинула саме тут.
Ваш автор ідучи у гори звичайно ж взяв із собою дощовик, бо знаєте – усіляке трапляється із тією погодою.
Та за три дні свого перебування дощу так і не було.
Прийшовши на Несамовите, у першу чергу я взяв і кинув три різної величин камені в озеро. Таким чином я хотів дійсно переконатися чи легенда правдива.
За хвилину після мого вчинку подув дуже холодний вітерець. «Невже працює?», – подумав я.
Мої друзі і люди, що були у цей час біля озера скажу чесно злилися на мене, адже ніхто не хотів намокнути.
Згодом ми ще й пішли купатися у озері та ніякою грозою чи градом як оповідають легенди навіть не пахло.
Єдине до чого призвела моя поведінка, так це до того, що подружня пара почала купатися на голяка. 🙂
Можливо це міфічність озера так на них вплинула?
За деякий час ми зібрали свої манадки і пішли з озера Несамовитого.
Я ж свою місію виконав і можу сказати: «Легенда про озеро Несамовите – фігня. Якщо дощ має падати, то буде і ніхто не може його передбачити».
Автор статті: Vorobus.
Кожна легенда існує доти, доки в неї вірять. От через таких воробусів і вимерли мавки, лісовики, чугайстри, однороги, фенікси, дракони, чарівники і лицарі круглого столу…
залишмо світ без легенд і він стане зіжмаканою обгорткою від цукерка.
спекотним Єгиптом протікає величезна ріка Ніл, але ніхто у ній не купається, бо це священна ріка. а ми такі “продвинуті”, що для нас немає нічого священного, а відтак, не вміємо вірити і любити. трохи прикро. але життя навчить
А что это такое чугайстри?
То такі прикольні чуваки, висотою з середньостатистичну смереку, які люблять шлятися по лісу в овечих шкурах, а то і взагалі голяка, і мокрушити мавок.
Интересрые создания, я еще с такими не встречался. Хотя по лесам походил немало. 🙂