Сьогодні надворі 21 вересня, середа, хороший осінній день. А ще християни святкують свято, яке має назву Різдво Пресвятої Богородиці.

Воно відноситься до Двонадесятих свят у релігії християн. Чим важливе це свято? А тим, що саме у цей день народилася Матір Божа, яка згодом подарує світові Спасителя.

Шановні користувачі блогу Воробуса, прийміть від мене вітання із цим святом. Бажаю вам перш за все здоров’я, щастя і віри у власні сили.

Але, у даній статті я, традиційно, не буду розписувати звідки пішло свято, а напишу про інше. Чесно кажучи, у мене ностальгія.

Чому ви спитаєте? А тому, що коли я був трішки молодшим, то у цей день я завжди їздив у село. Саме тут було свято, адже місцева церква носить назву Різдва Пресвятої Богородиці.

Або зранку у день свята або ж напередодні, я з мамою, татом і іншими членами родини поспішали до бабці і дідуся, щоб разом відсвяткувати. Зранку всі йшли до церкви на святкову Службу Божу, а вже опісля обіду всі збиралися за святковим столом. Звідусіль з’їжджалися родичі, деяких я бачив лише раз у рік. 😀 Але, хай там.

Ввечері у селі були танці, на які збиралося ой як багато людей. Коли ти приїздив до міста, то ще довго був під враженнями.

Ясне діло, що місцеве населення любить напитися на свята, але і співи можна було почути, і потанцювати тощо.

А якби ви бачили підготовку до свята. У бабці все мало бути чисто, пляцки пеклися, салати робилися, робота кипіла повним ходом. Не дай Боже було потрапити комусь під «гарячу» руку. 😀

Тепер же все по-іншому. Ні бабці, ні дідуся нема, село далеко, дорога не така вже і дешева та і що там самому робити? Скажу чесно, інколи коли я є у селі, то якось так стає скучно за колишніми часами. Це не був совок, а було свято.

Та і варто також додати, що в селі зараз мало людей. Роботи там нема, тому всі їдуть у міста у пошуках роботи. Ясне діло, що зараз мені можуть заперечити, що робота там таки є, але яка? Сезонна? А коли сезон завершиться?

Як це не прикро, але часи змінюються і їх вже не повернути. Можливо колись ще буде щось подібне, але вже у наших онуків і то як це ще сказати.

Підсумовуючи сьогоднішню статтю скажу наступне: «Поки у вас ще є родичі шануйте їх, адже коли їх не стане, то вже не буде до кого поїхати і прийдеться сидіти у місті».

Гарно відсвяткувати!!! Святкуємо на здоров’я, бо ми того варті.

Автор статті: Vorobus.