Серія інтерв’ю з українцями за кордоном продовжується. І сьогодні в гостях у Воробуса відомий Інтернет-діяч та блогер Тарас Семенюк, який проживає у Великій Британії і він також дасть відповідь на запитання, де краще жити.

– Чого вам бракує закордоном, того можливо що є в Україні?

Мені бракує сім’ї та друзів. Також, бракує своєї рідної мови та землі. В Україні атмосфера трохи інша, хоча кажуть ми самі собі створюємо настрій і атмосферу, незалежно від місцезнаходження. Можливо, не вистачає живої української музики, але це суто мій бзік.

– Як справи з роботою, чим важко її знайти?

Дивлячись яка робота. Все достатньо індивідуально. Знайти важкувато, але можна. Головне, що в будь-якому разі, за кордоном оплата більша, ніж у середньостатистичного Українця на Батьківщині. Не завжди доводиться робити те, що хочеш, але й в Україні від цього не захищений.

– З якими проблемами ви зіштовхнулися коли виїхали жити закордон?

З різними. Я й досі зіштовхуюсь з ними. Є проблема освіти та роботи. Українську освіту тут не визнають. Хіба що, шкільну і то вірять на слово. Є проблеми акліматизації та пристосування до середовища. За кордоном, далеко від України, все дихає по-іншому, тому треба звикати.

– Кажуть, що коли приїздиш закордон, то дуже важко бо не знаєш мови, як у вас було з цим питанням і чи досконало зараз знаєте мову країни де проживаєте?

Я приїхав за кордон з достатньо хорошими знаннями. Дякуючи Богу та мамі, я вчився в гімназії з поглибленим вивченням англійської. Ми її там з першого класу вчили. І не тільки англійську, а ще окремо традиції Великобританії та англійську і американську літератури. Вчив я мову з першого класу, але вимову наслідував від українських вчителів, тому над акцентом треба багато працювати, але я лінивий і не вірю, що можна позбутись акценту. Носії мови завжди скажуть, що є акцент. Але треба працювати. Все дуже індивідуально.

– Таки де краще жити в Україні чи закордоном?

Я так і не скажу, де краще. Якщо є гроші і зв’язки, то й в українських реаліях можна жити легко, якщо нема, то доводиться жити, як тобі вказують зверху. Ще ж є варіанти змінювати систему і виїхати за кордон. Щодо змінювати і ламати систему, то ще нікому не вдалось, ви ж бачите, що й досі совок. Мабуть, я чи мої рідні не такі розумні, щоб забезпечити собі життя в Україні. За кордоном є свої плюси і мінуси. Знову ж таки, залежить від країни. Мене поки влаштовує, де я живу. Проблема в тому, що в Україні рідні та друзі.

– Житло, як його не зачепити. Як справи з ним і чи реально його купити?

З житлом проблем нема, якщо є гроші. У мене знайомі взяли квартиру в кредит, працюючи на мінімалку. Нормальні відсотки. Років за 30 виплатять.

– Скучаєте за пивом 1715?

Ще й як сумую! Коли буваю в Україні, то п’ю українське пиво і в Манчестері теж його п’ю. В Манчестері та й по Англії є українські клуби та магазини. Там можна купити експортний Оболонь та віднедавна Чернігівське. Кажуть, що українське пиво в Англії смачніше, ніж в Україні, бо його роблять на експорт.

– Коли Україна буде у Євросоюзі?

Греція теж в Євросоюзі. І що далі? Ви бачите, який у них зараз бардак. Україні треба рівнятись не на Європу чи когось там, а будувати свою країну. Грузії вдалось достатньо швидко змінитись без членства в Євросоюзі. Я чув, що там у вчительки в школі зарплата 1000 доларів. Уявіть собі!

– Як справи із любовними ділами? Чи важко найти дівчину за кордоном?

Якщо вірити моїм спостереженням, то нашим дівчатам тут легше, бо до них хлопці тягнуться і вони не проти них))). Щодо мене, то і в Україні мені не було легко.

– Чи важко зустріти українців закордоном? Кажуть що вони живуть у спеціальних районах, розкажіть про це?

Зустріти Українців за кордоном не важко, дякуючи Інтернету. Якщо просто на вулиці, то важче, бо тут їх мало, оскільки візу отримати важко. Щодо районів, то я не чув. Не так багато Українців у Англії, щоб можна було віднести до окремих районів.

– Кажуть що в Європі все цивілізованіше. Ви з цим погоджуєтеся?

Перед тим, як вперше побував за кордоном, я думав, що в Європі всюди чисто і ніякого сміття нема 🙂 Але це не так, є тут сміття на узбіччях, може хіба що його не так багато. Щодо цивілізованіше, то справді, багато робиться для людей. Замовити/оформити документи можна через пошту/Інтернет. Купити квиток можна нормально через Інтернет. Доїхати на поїзді до Лондона з Манчестера (500 км) за дві з половиною години і т.д. Я продовжувати не буду, бо буде 500 сторінок. А!!! Ще тут хабарів нема в освітніх та більшості інших установ. Особливо в освіті, все чесно та прозоро. Все – від вступу в університет до здачі екзаменів чи заліків.

– І на останок де ви живете?

Живу я десь у Манчестері, що в Англії чи Великобританії, чи Сполученому Короліівстві Великої Британії та Північної Ірландії, якщо бути правильним занудою 🙂

Автор статті: Vorobus.