3.07.2012 р. 
Євро-2012 завершилося, а отже місто повертається до буденних проблем, а вони, як відомо, були колись, є і будуть ще довго. Тільки би ремонти доріг знову не розпочалися, бо це можна буде здуріти.
Транспорт. Мені багато людей писало, що я забагато про нього пишу. А як про нього не писати, як ні місяця не може бути спокою з ним. Як не об’їзди, то хтось нахамить, то музику водій слухає не таку як треба тощо.
І це ще все дрібниці, а от підвищення плати за проїзд вже явно ніхто не хоче. А все таки йде до того, що її таки піднімуть. І де б ви думали? Правильно, у маршрутних таксі і це вже має відбутися зовсім швидко.
Сьогодні зранку так заходжу в інтернет, переглядаю сайти новин і тут бац топ-новина – хочуть підвищити плату за проїзд у маршрутках. Як вам така новина? Явно не до душі. То вже все, як би сказав пан Марсело, після Євро-2012.
Ще недавно у Львові підняли плату за проїзд у електротранспорті. Одразу ж собі подумав, що якщо підняли тут плату, то чому б місцевій владі не підняти плату за проїзд і у маршрутках. А що, лишні гроші не завадять.
Причини підняття плати за проїзд все ті ж – збитковість транспорту, підвищення плати на пальне і так далі. Та смішні це розмови. Хто там що підвищив. Совість треба мати.
Якщо середньостатистична людина витрачає в місяць на проїзд до роботи 80 гривень, то із підвищенням плати за проїзд до 3 гривень ця сума зросте до 120 гривень на місяць. І тут одразу ж згадуються підняття заробітних плат. За рік мінімальна зарплата зростає на 130 гривень, а 120 піде на проїзд. Ой як весело.
Чує моє серце що треба пересідати точно на велосипеди, а за ті гроші краще попити 1517 десь на відпочинку.
Ще є радіальні маршрути. Згадайте трансферні квитки. Так от, є такі райони у Львові, де щоб доїхати на роботу треба пересідати на дві маршрутки. Трансферних квитків нема, а отже таким людям прийдеться заплатити не 6 гривень у день, а цілих дванадцять. А тепер перемножте це все на 20 днів.
240 гривень? Багато? Та ясно що так.
І ще, кажуть багато що в інших містах плату за проїзд вже давно підняли. А ми що маємо на когось рівнятися? Дивно чути такі речі.
Побачимо як буде і на далі розвиватися ця ситуація. Як тільки Воробус щось дізнається чи плату за проїзд таки піднімуть, то одразу повідомлю вас про це, шановні читачі блогу.
Світ – лишається, а невідомість – залишається…
Автор статті: Vorobus.
Ех, дивлюсь я на усю цю катавасію із міським транспортом, і мені чимраз більше жаль людей, які користуються цим “щастям”, тим більше, зараз у таку спеку. Левова частина транспорту і далі їздить метастабільно, а ще як підвищать ціну на проїзд, то постає питання: а за що ж тут платити?
А з іншої сторони, як велосипедист, радію, що, можливо, таким чином, велосипедистів буде більше на вулицях нашого міста, і Львів нарешті стане офіційним велосипедним містом. Хоча, знову ж таки, тут є інша сторона медалі: зі зменшенням попиту на послуги міського транспорту, ціни на проїзд вірогідно підвищаться, що, звісно ж, не порадує тих людей, які змушені користуватись транспортом з певних причин.
🙁
Тарас, можеш не переживати, велосипеди у Львові ніколи не стануть популярнішими за громадський транспорт 🙂
Stakeholder, дуже жаль. Який вже раз задаюсь питанням: чому, велосипеди, маючи стільки переваг (швидкість, зручність, задоволення, здоров”я, тощо) у порівнянні з маршутками, всеодно менш популярні?
Пропоную повернутися до “веселих” сердньовічних часів та добиратись на роботу на конях 🙂 От тільки з парковкою коня було б весело, а замість бензини йому треба десь діставати овса.
Тарас, мабуть тому, що в нашому місті велосипедисти не мають достатніх прав. Неодноразово доводилось чути від знайомих, що вони з радістю їздили б на велосипеді, проте вважають, що це небезпечно. Та і кількість вело доріжок залишає бажати кращого…
А так, Ви звісно праві – було б добре, якщо б цей вид транспорту сягнув більшого розвитку.
В Великобританії існує спеціальна велопрограмма для розвитку цього виду транспорту в країні. Її виконання контролює вища влада півострова!!!
vrubli, згоден з вами. Культура деяких водіїв теж не фонтан, і новачку загрожує небезпека на дорозі. Хоч деколи деякі “велосипедисти – екстремали” дозволяють собі порушити усі мислимі і немислимі правила дорожнього руху. Дивлячись на це, мимоволі стаєш на сторону водія, і співчуваєш людям, які переживають щоб не сталось ДТП з його участю.
Висновок: з такою культурою нам до нормального життя ще далеченько…
Тарас, Ви абсолютно праві. Культура має бути з боку усіх. Люди ж хочуть, щоб все підлаштовувалось “під них”.