Нема решти у кіосках: рагулізм чи дійсно дефіцит? - Блог про Львів

Нема решти у кіосках: рагулізм чи дійсно дефіцит?

Де решта?

Вчора вашому автору знову довелося скористатися послугами нашого з вами улюбленого транспорту. Читачі блогу одразу ж скажуть мені, що напевно Воробус знову буде критикувати транспорт?

Відповідаю, ні, тема статті буде пов’язана із транспортом, але будемо говорити про кіоски, а саме про те як там продають квитки на електротранспорт.

Отже, всі добре знають що таке квитки у транспорті і як їх там купляти. Приходиш, йдеш на перед до водія, там багато людей, решти нема, водій паралельно керує транспортом, люди на зупинках заходять, а контроль лише думає якби то оштрафувати вас.

Тому, досить таки дієвим способом є купити квитки заздалегідь у спеціальних пунктах продажу. Проте, останнім часом ці пункти продажу мене явно не тішать. Чому? Читайте далі.

Електротранспортом Воробус їздить не так часто, але все ж інколи приходиться. Звісно що умови проїзду там не такі хороші як в тому ж великому автобусі, але все ж.

Десь тиждень назад ваш автору треба було скористатися послугами трамваю, приходжу до кіоску із надписом «тут можна придбати квитки», даю гроші і у відповідь чую слова, цитую: «Є лише студентські квитки». Цирк та й годі. Я що студент?

Приходиться йти до водія, стояти в тій штовханині і там купляти заповітний квиток.

На другий день спеціально йду до того ж самого кіоску, даю гроші і чую є лише студентські. Чесно скажу, «попахує» рагулізмом. Невже не можна вчасно замовити ще партію квитків?

Також читайте:   Економія державних коштів по-українськи

Чи в нашій країні нікому нічого не треба?

Буквально вчора ваш автор був в районі готель «Львів» і треба було заїхати на Топольну. Що ж, вирішив скористатися послугами тролейбуса. 100 років ним не їхав.

Навпроти зупинки стоїть кіоск, підходжу до нього, даю 5 гривень і прошу дати мені квиток на що чую відповідь – «Нема решти, давайте менші гроші або беріть більше квитків».

Цирк та й годі, в кіоску нема решти? Там же за день продають велику партію газет, журналів, календариків, які коштують явно не дві гривні, а, наприклад, гривня із копійками.

Як це можна назвати? Рагулізм, іншим словом ніяк. Не вірю, що в кіоску нема решти. Просто продавець або не вміє рахувати решту, або ж просто їй ліньки видавати копійки.

Що ж, щоб не пхатися у салоні тролейбуса беру два квитки і так думаю, а коли ж ми нарешті будемо якимись цивілізованими? З таких от дрібниць починається наш побут.

От говорили багато про електронні квитки, нехай би ввели їх, прийшов у кіоск, а їх нема, решти нема і так далі.

Прикро…..

Так завжди не буде?

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*