У Мистецькому об’єднанні “Дзиґа” 8 жовтня відбувся майстер клас по грі на українських духових інструментах. Гість із Києва – Максим Бережнюк виконував композиції на різноманітних, деяким людям досі невідомих, інструментах. Та ще й як! Любителі етно-музики із задоволенням долучалися до творчого процесу – співали, медитували та пробували імітувати звуки цих інструментів.

Львівський Етноклуб Набутків запросив до співпраці київського сопілкаря-“дударика” – Максима Бережнюка. Музикант вдало проілюстрував гру на сопілці, дводенцівці, дудуці, кавалі, зозульці, теленці, дудці-викрутці, флоярі, наю, ріжку, окарині, волинці та дримбі.

Сопілкар показав блискучу гру та віртуозну майстерність, і здається, просто бавився із звучанням різних інструментів. Та, погодьтесь, споглядання із глядацької аудиторії й робота музиканта на сцені – зовсім різні речі! Саме тому за бездоганним виконанням криється багато років невтомної праці, в тому числі і над звуковидобуванням.

Приміром, у цей вечір прозвучав танець на коров’ячому ріжку,який Максиму дістався із Полтавщини. Цей твір мав назву оберек. Власне, досить різнопланово звучала окарина – як її ще називають – зозулька.

Цікаво, що на цьому інструменті можна відтворити спів пташок, зокрема і зозульчине “ку-ку”. Незвичним був музичний інструмент дудка-викрутка, на якій Максим виконав награш із Полісся. А що манера гри була традиційною для цього регіону, то твір звучав досить свіжо та приємно. До уваги пропонувалась традиційна манера – наборт.

Містики вечору додавала гра на дудуці – власне, приміщення ніби розчинилась у музиці: плавний та насичений звук сприяв до медитації.

Публіка оживилась із звучанням волинки та наю. Як відомо, волинку в народі ще називають дудою або козою. Шотландський інструмент, що має аналог в Україні, як не дивно музикант-колекціонер придбав в Іспанії, тому грав у більшості європейську музику. Віртуозне виконання на Флейті Пана супроводжувалася сучасними популярними мелодіями та численними фіоритурами й пасажами.

Вдячні слухачі нагородили гостя з Києва бурхливим оплесками. Очікуємо на новий концерт, а Максиму бажаємо не зупинятися на досягнутому і поповнювати свою колекцію новими інструментами.

Автор статті: Anna Folk.