Зовсім нещодавно до Львова завітали етно-вокалістка, учасниця проекту “Голос країни” Сусанна Карпенко, сопілкар Максим Бережнюк та скрипаль Сергій Охрімчук. Гості приїхали із проектом “Візерунчасті пісні”.

Про свій проект говорять самі виконавці: “Візерунчасті пісні” – це вокально-інструментальний фольк-проект Сусанни Карпенко та Максима Бережнюка, у якому чудово сполучилися старовинні орнаментальні вокальні техніки та розмаїті тембри традиційних українських духових інструментів. Вишукані наспіви з Рівненського та Житомирського Полісся, Карпат, які вирізняються характерним для цих теренів давнім способом орнаментування мелодії, перегукуються із сербськими, татарськими та польськими візерунчастими піснями.

У театрі Леся Курбаса зібралося багато поціновувачів автентичної пісні. І не тільки через потребу доторкнутися до неймовірної жінки Сусанни Карпенко – яка успішно брала участь у проекті ” Голос країни ” . Проте для того, щоб почути це прекрасне тріо – людей, які повністю і всеціло присвячують себе етно-музиці.

Можливо, моя стаття буде непослідовною, трішки сумбурною, адже таке величезне враження справив на мене концерт – що я ще довго відходила. Приємні емоції і ейфорію викликав спів Сусанни, її кришталевий та проникливий голос, аж мурашки пробігали по тілу. До усього додавались награші на скрипці і, о диво – українські духові інструменти: сопілки, дводенцівка, флоєра, флейта Пана, волинка і дудук.

Українські пісні звучали дуже свіжо та неймовірно чисто, енергетика кожної пісні дарувала відчуття помітності, я літала, коли слухала. Не вірите – самі переконайтесь! Та найбільше мені сподобалася татарська пісня у виконанні тріо із проекту “Візерунчасті пісні”. Складалося враження, що ти знаходишся десь на незвіданих землях та відкриваєш для себе історію парубка та дівчини, які через деякі метаморфози у їхньому житті не можуть бути разом. Заворожуюче! Що ж я розповідаю – ось вона, слухайте!

Треба сказати, що Сусанна має таке цікаве захоплення: кожні вихідні, коли має час, вона вирушає на пошуки української пісні. І по селах знаходить перлиночку-пісню, яку потім відтворює і передає невагому, проте таку величезну силу українських мелодій.

Краса етно-музики настільки велика, що вона не має вікових обмежень, політичних переконань, релігійної приналежності, люди просто співають – виконують і відтворюють багатовікову традицію. У виконанні Сусанни, Максима та Сергія ця пісня набуває нових форм, кристалізується і в такому вигляді потрапляє у наші серця.

Автор статті: Anna Folk.