Чесно скажу, колись до малюнків на стінах відносився якось негативно. Все собі думав для чого люди це роблять адже хтось ці стіни білив і згодом саме цим же людям прийдеться все це відмивати.

Хоча якщо так подумати, то з часом мистецтво малювання на стінах почало удосконалюватися. Художники вже почали малювати не тупорилі малюнки, а творили з розумом.

Воробус за такий вид мистецтва лише за. У минулих публікаціях я вже писав про те, як на вулиці Миколайчука на стіні одного із будинків зобразили портрет Тараса Шевченка.

Це настільки гарно виглядає, що люд мене у приватних повідомлення почав питати чи бува я не знаю де ще є подібне.

Львів відкритий для дослідження і кожного я в цьому переконуюся.

Тему малювання на стінах ми і надалі продовжуємо. Чергову новинку для себе я побачив у дитячій лікарні «Охматдит», що знаходиться на вулиці Лисенка, 31.

Під час відвідин знайомого на стінах хірургічного відділення якраз цієї лікарні я побачив багато дитячих картинок, які просто таки радували око.

Знаєте як буває у лікарнях, прийдеш хворий, думаєш лише про погане, а там тобі ще плакатів навішають з різними хворобами. Як почнеш читати, думати за це все, то аж в депресивний стан впадаєш.

Думав Воробус, гадав і почав питатися працівників відділення що ж це за такі малюнки і хто їх намалював.

Відповідь була наступною: стіни в хірургії Охматдиту були розмальовані у жовтні 2012 року виробником фарб “Снєжка-Україна” в рамках програми “Кольоровий світ дитинства”. Відповідно і малювалися стіни фарбами “Снєжка Nature”.

Що це за така програма?

Пробую пошукати в інтернеті інфу і ось що мені вдалося знайти. Виявляється метою програми “Кольоровий світ дитинства” фірми “Снєжка” є внесення та додавання до сірих інтер’єрів дитячих лікувальних закладів більше барв та кольорів і не лише. Ще читав що так само стіни “Снєжка” порозмальовувала в лікарнях у Тернополі і Житомирі. А художниками були Олег Ярмолюк, Оля Александрович, Роксолана Худоба, Олена Боровик

Ось такі новини. Відтепер діти будуть не думати про свої хвороби, а про радощі, веселощі, адже на малюнках зображені якраз герої мультиків, яких діти так люблять.

Воробус на мить теж поринув у світ дитинства, але час невблаганно минав і треба було йти додому.

Автор статті: Vorobus.