Поїздка Воробуса і компанії на лижі в Славське (Тростян). Частина перша - Блог про Львів

Поїздка Воробуса і компанії на лижі в Славське (Тростян). Частина перша

Біля підніжжя гори

Черговий день настав й прийшла черга розповісти нашим читачам про нещодавню поїздку Воробуса та компанії на лижі на такий гірськолижний курорт як Савське, а точніше – гору Тростян.

Давно Воробус чекав моменту щоб поїхати в смт. Славське на гірськолижний курорт гори Тростян. Єдине що мене стримувало, так це відсутність снігу.

Це вам не Буковель де сніг настрілюють штучний. Тут все по-іншому.

Якщо снігу нема, то й нема відповідно катання. Благо, що напередодні з п’ятниці на суботу почав падати сніг і то досить таки великий.

Воробус же поїхав кататися в неділю.

Збирався спонтанно: їхав після футзального матчу своєї команди, подзвонив до колеги, який вже там катав в суботу, останній мене намовив таки їхати і вже зранку 17 січня, автор блогу і ще чотири людини вже стояли на пероні львівського вокзалу в очікуванні потягу за напрямом Львів-Мукачево.

Чимось цікавим дорога до Славська не видалася. Люд переважно спав або ж був в очікуванні покатульок.

Чорного Бумера не було, ніхто кулька на голову не надягав, тому було якось скучно. Цікаво куди він подівався.

Одні люди кажуть, що йому дали тягла, інші, що він переїхав на Івано-Франківщину. Загадково якось це все.

До речі, снігу по дорозі також було небагато. Цікаво таки було, а що ж робиться на горі Тростян.

Також читайте:   Арсенал сучасного рибалки і любителя активного відпочинку

Близько половини десятої Воробус і компанія вже були у Славську на вокзалі. Там на нас вже очікував «бобік». Щоб заїхати на гору з людини треба було заплатити 25 гривень.

Прокат лиж обійдеться вам у 80 гривень (категорія С).

Всі готові, спорядження маємо, сідаємо в «бобік» і прямуємо на гору. Скучив я за цим екстремальним підйомом. Чому так?

Пам’ятаю колись кілька років тому я їздив на ГАЗ-66. Тоді наша компанія ледве не вилетіла за борт. Цього разу теж десь майже після дороги на кріселко наш транспорт заглох.

Хвилин зо десять водій «парив» собі голову з поломкою, але таки ми поїхали далі.

Тростян зустрів нас морозом, великою кількістю бажаючих покататися, а також паном Тарасом (приятель Воробуса), який вже очікував на десант зі Львова щоб зняти черговий фільм.

По 50-ть грам

Купляємо абонементи (300 гривень за день), випиваємо чисто символічно по 50-ть грам горілки і за мить ми вже на бугелях піднімаємося наверх.

Пригоди лише розпочиналися….

Компанія Воробуса

А це будуть падіння автора блогу і його приятелів, виконання колядок внизу підйомників, екстремальний спуск Воробуса під кріселками, таки зйомки у фільмі та навіть пропажа особистих речей.

Далі буде… Дочекайтеся…

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*