Нарешті наступила п’ятниця і всі лише чекають 18 години вечора щоб прийти додому й нормально відпочити від важких трудових буднів.
Якщо чесно, особисто мене, ця зима вже дістала. Ще якби вона була нормальною – це одне, а то як не день, то все щось нове. То сніг, то мороз, то тепло, то знову сніг.
Сьогодні природа й взагалі здивувала. Прокинувся зранку, глянув на термометр, ніби показує +2 градуси тепла й можна вже не так тепло одягатися.
Так і зробив, а коли вийшов на вулицю, то зрозумів що тут відбувається щось неймовірне. Коли ви востаннє бачили, щоб посеред зими у місяці лютому падав такий дощ, що й влітку такий не часто буває.
Ну, прямо таки аномалії у погоді. Це явно не до добра. Колись старші люди казали, що дощ і грім взимку на неврожай.
Щось я дуже й дуже в цьому сумніваюся. Хоча, як то кажуть, побачимо…
А поки що у місті Лева падає дощ, все навкруги пливе. Сніг то лежав, а тепер це все виглядає дуже й дуже плачевно. Нехай вже краще він весь згине чим буде так як зараз.
З труднощами, але таки доплентався до роботи. Поставив сушити парасолю, зробив чай, дивлюся у вікно й думаю чим би то зайнятися.
Настрій сьогодні також не дуже. Напевно погода таки дається взнаки. Ігор Воробус звик до літа, а не до лютого коли замість морозу приходиться думати як одягатися й виходити на вулицю.
Пам’ятаєте казку про 12-ть місяців? От зараз в Україні якась така і погода. Один день мороз, потім тепло, далі знову мороз, дощ, а завтра можуть і снігопади розпочатися.
До речі, все може бути.
Попереду вихідні на яких ваш автор знову буде брати участь у спортивних подіях, а також відвідаю досить цікаве місце. Яке? А це вже дізнаєтеся із найближчих публікацій на блозі.
А поки що не забуваємо з собою брати парасольку й читати при можливості блог Воробуса.
Залишайтеся з нами…
Також через цю публікацію передаю привіт всім людям, які за мене переживають, питаються про здоров’я і так далі. Почуваюся значно краще, проте до повного виздоровлення ще далекувато.
Проте, сумувати ніхто й близько не збирається.
Так завжди не буде…
Автор статті: Vorobus.
а про автора назви ні слова, тьфу
“З труднощами, але таки доплентався до роботи. Поставив сушити парасолю, зробив чай, дивлюся у вікно й думаю чим би то зайнятися.”
Ахаха, класна робота, на якій нема чим зайнятися
Ц робота для трутнів і наш Воробус далеко від них не втік. 😀