28 лютого 2001 року збірна України з футзалу вперше у своїй історії вийшла до фіналу чемпіонату Європи. Євро-2001, який проходив у Москві, на жаль, не став для «синьо-жовтих» «золотим», адже у вирішальному поєдинку підопічні Геннадія Лисенчука поступились іспанцям з рахунком 1:2.

Варто зазначити, що вирішальний гол «Червона фурія» забила у додатковий час. Тим не менш, на той момент це було найвагоміше досягнення українського футзалу. За два роки, на Євро-2003 в Італії, збірна України знову стала срібним призером, але це вже інша історія…

А щодо Євро-2001, то розпочали його «синьо-жовті» з поразки від команди, з якою потім зустрілись у фіналі, тобто від збірної Іспанії. Піренейці на тому континентальному форумі мали бажання взяти чемпіонський титул, яким на той момент володіла Росія. І свій перший крок до цієї мети іспанці зробили саме у грі зі збірною України, обігравши її з рахунком 4:1. Це була єдина поразка збірної України на груповій стадії, адже потім підопічні Геннадія Лисенчука спочатку обіграли збірну Хорватії (5:0), а після цього – збірну Польщі (8:3). Варто відзначити, що в цих матчах «синьо-жовті» продемонстрували дійсно якісний футзал європейського рівня. Однак, не будемо забувати, що і клас гравців у нашої команди був значно вищим, ніж у хорватів та поляків відповідно. Українська збірна переважала своїх опонентів як в індивідуальній майстерності, так і в командній взаємодії.

Однак, свої амбіції українцям треба було підтвердити у півфінальному поєдинку зі збірною Італії, яка тоді була серед фаворитів Євро-2001 і цілком реально могла претендувати на «золото». Однак, підопічні Геннадія Лисенчука змогли не тільки дати бій «Скуадрі адзуррі», а і зіграти з нею внічию. А вже у серії пенальті українці змогли витягти щасливий квиток та вийти до фіналу, де на «синьо-жовтих» знову чекала збірна Іспанії.

Та грізне ім’я суперника не збило з пантелику українських футзалістів. І хоча нашим співвітчизникам тоді протистояли справжні зірки європейського футзалу – Ороль, Хуліо, Хаві Родрігес, у Геннадія Лисенчука тоді були свої особистості, які на фоні збірної Іспанії не загубились. Владислав Корнєєв, Олександр Косенко, Олег Безуглий, Ігор Москвичов, Сергій Корідзе, Георгій Мельников – ці гравці тоді були зірками українського футзалу і на повний голос заявили про себе на європейській арені. А ще більше ця збірна заявила про себе на повний голос, коли повела в рахунку після класного дальнього удару Мельникова. Вочевидь, іспанці не очікували такого розвитку подій і почали шукати шляхи до воріт Корнєєва. Однак, наш воротар відбивав усі спроби іспанців забити у відповідь. І хто знає, як би далі склалася доля фінальної зустрічі, якби забив Корідзе – м’яч після його удару «поцілував» стійку воріт Луїса Амадо. Після цього іспанцям вдалося покарати нашу команду за нереалізовані моменти і зрівняти рахунок. І цей гол Рікера згодом перевів гру у додатковий час. А вже там іспанцям вдалося забити переможний гол. Це сталося на 43-й хвилині після того, як Хаві Санчес відгукнувся на простріл з аута. На жаль, ніхто не встиг прикрити іспанського гравця на дальній штанзі, і в результаті «Червона фурія» стала чемпіоном Європи.

Багато хто з учасників того фінального поєдинку вже перейшов на тренерську роботу. Зокрема, капітан збірної України зразка 2001 року Олександр Косенко нині очолює саме головну команду нашої країни. Владислав Корнєєв працює тренером воротарів в «Урагані». Найкращий бомбардир українського футзалу всіх часів та народів Ігор Москвичов працює асистентом головного тренера у «Продексімі». Найкращий бомбардир Євро-2001, Сергій Корідзе, який тоді забив сім м’ячів у ворота суперників збірної України, наразі здобуває тренерський досвід у російській Суперлізі. Можна багато розповідати про кожного гравця тієї команди, але скажемо коротко: усі вони внесли вагомий внесок у розвиток українського футзалу, і недарма їх вважають нашим «золотим» поколінням.

Автор статті: Terentyev.