Кіберзлочин – це злочин, скоєний у віртуальному просторі. Тобто в інформаційному просторі, створеному за допомогою комп’ютерів, де знаходяться особисті дані користувачів. До кіберзлочинів можна віднести зламану сторінку в соцмережі, вкрадені паролі від банківських карт або втручання у роботу банківської системи, несанкціонований доступ до комп’ютерів. При цьому цілі таких злочинів можуть бути різні: вкрасти гроші з тієї ж банківської карти або, зламавши телефон голлівудської зірки, викласти її інтимні селфі в Інтернет, викрасти стратегічні документи чи обвалити фондовий ринок.

Нічого дивного в тому, що злочинність пішла у віртуальний простір, немає. Але за кожним злочином має невідворотно слідувати покарання. І як відповідь на цей виклик не так давно в українській поліції був створений Департамент кіберполіції.

Що таке кіберполіція?

Від Держспецзв’язку кіберполіції відрізняється тим, що розслідує злочини, які вчиняються у сфері використання платіжних систем, електронної комерції та господарської діяльності, інтелектуальної власності та інформаційної безпеки, в той час як Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації забезпечує формування політики в сфері захисту державних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем криптографічного та технічного захисту інформації.

До теми – якщо комусь потрібно купити спецодяг для охоронних структур з відповідними нашивками – то цим займається компанія “Торнадо”. Детальнішу інформацію можна отримати тут: http://tornado.kiev.ua/ua/odezhda-i-snaryazheniye-dlya-politsii.

З чим і як борються українські кіберкопи

Найбільшою “болем” для української кіберполіції на сьогодні залишається кібершахрайство
Скіммінг – крадіжка даних карти за допомогою спеціального пристрою “скіммера”. Цей вид шахрайства передбачає копіювання зловмисниками всієї інформації з магнітної стрічки карти, при цьому ПІН-код шахраї отримують за допомогою міні-камер або накладок на клавіатуру банкомата.

Не менш поширеним в Україні є фішинг – вид шахрайства, метою якого є виманювання у довірливих або неуважних користувачів Інтернету реквізитів банківських карт. Також співробітники департаменту щодня моніторять Інтернет на предмет продажу заборонених у відкритому користуванні препаратів і предметів: наркотиків, психотропів, прекурсорів, вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухівки. Крім того, кіберкопи відстежують поширення порнографії і нейтралізують піратський контент.

Наскільки вони професійні?

Спочатку в кіберполіції планували набрати найкрутіших IT-фахівців України, які могли б адекватно реагувати на будь-які кіберзагрози. Для цього були встановлені високі вимоги до кандидатів на посаду спецагентів, кожен з яких повинен був пройти технічні тести, тест на знання англійської та ізраїльський тест MIDOT, який перевірє благонадійність людини.

Однак ці плани чекав крах: відібрати в спецагенти вдалося всього 30 осіб на 39 вакантних місць. Частина кандидатів відсіялась через те, що не змогли пройти тестування або не мали потрібних технічних знань. Більшість з тих фахівців, які були реально цікаві для кіберполіції, взагалі не подали анкет. Це пов’язано з тим, що зарплата в МВС не може конкурувати з зарплатами в сфері IT. Якщо зарплатна «стеля» спецагента – 30 000 гривень, то фахівець з інформаційної безпеки в приватній компанії отримує кілька тисяч доларів. Тому велика частина з тих, кого набрали в «кіберполіцію» – це талановиті новачки в IT, які мають потенціал розвитку і можуть дозволити собі працювати за нижчу для ринку зарплату. Бонусом їм стають знання, які не може отримати «простий смертний» та обмін досвідом з фахівцями з США і країн Європи.

Так що, кіберкопи тепер стежитимуть за мною в Інтернеті?

Турбуватися з цього приводу не варто, якщо Ви, звичайно, не володієте великим сайтом, який поширює піратський контент або будь-яким іншим способом не порушуєте закон в Інтернеті. Та й в цьому випадку, наприклад, щоб обшукати Ваш будинок, кіберполіції потрібно буде отримати дозвіл суду – процедури ніхто не відміняв і не спрощував. Однак камеру ноутбука краще і правда заклеїти чорним скотчем, хоча б тому, що так робить глава Facebook Марк Цукерберг.

Автор статті: Piligrim.