Перенесення ЮОІ-2022 – плюси та мінуси

Олімпійські ігри

Юнацькі Олімпійські Ігри – 2022, які мали відбутись у Дакарі, перенесені на 2026 рік. Це означає, що юнацька збірна України з футзалу, яка мала би складатися з гравців 2004 року народження, не проходитиме відбір на ЮОІ. Втім, це не означає, що цим хлопцям не треба приділяти увагу. Адже юніорський Євро-2023 поки що маячить десь попереду.

Якщо казати відверто, то це рішення у мене викликає здивування. Так, я розумію, що через пандемію коронавірусу було перенесено Літні Олімпійські Ігри, які цьогоріч мали пройти у Токіо – вони відбудуться наступного року. Так само як і чемпіонат світу з футзалу, який у наступному році проходитиме у Литві. Але ж ніхто ще не додумався перенести, наприклад, футзальний Євро-2022, який має пройти у Нідерландах, вірно? Тому, особисто я вважаю рішення про перенесення Юнацьких Олімпійських Ігор надто поспішним. Так, довелося прочитати, що Міжнародний Олімпійський Комітет цим рішенням перестраховується. Проте, я би зрозумів, якби ЮОІ проходили, наприклад, цьогоріч або наступного року. Однак, вони мали відбутись лише за два роки. За цей час ситуація навколо пандемії може кардинально змінитися (сподіваємось, у такому ж ключі, як це було в оповіданні Альбера Камю «Чума», хоча там був трохи інший підтекст). Але фактично цим рішенням МОК поставив хрест на планах та надіях багатьох юних спортсменів (зокрема, і футзалістів) поборотися за нагороди головних юнацьких змагань чотириріччя.

Чесно кажучи, я шкодую, що так сталося. Так, я розумію, що зараз багато змагань переносяться через пандемію коронавірусу. Але якщо казати про спортивну складову… Мені дуже шкода, що такі перспективні гравці, як Максим Малиновський, Дмитро Дяченко, Дмитро Федик, Данило Заносій, Іван Жаданов, Артем Іваненко, Дмитро Мілевський, Дмитро Кармаліта (можна багато кого згадати) не зможуть поборотися за право зіграти на Юнацьких Олімпійських іграх. Ця команда могла би бути у «призах». Але сподіваємось, що вона своє візьме на Євро-2023.

Враховуючи те, що тренерський штаб юнацької збірної України вже моніторить виступи гравців 2004 року народження (а деяких і у збірну викликає), то можна сказати, що тут робота вже ведеться. Тобто, тут і Асоціація футзалу України, і тренерський штаб юнацької збірної України розуміють, що «вести» перспективних гравців треба вже зараз. І якщо врахувати, що у більшості потенційних кандидатів до збірної наступний сезон – «випускний», то це логічно. До того ж, було зрозуміло, що якби відбір на ЮОІ все-таки був, то, можливо, вже зараз та збірна, яка вже у новому сезоні буде U-17, вже проводила би підготовчі збори. Але карантин та перенесення ЮОІ на 2026 рік суттєво під корегували плани, які, вочевидь, були. Втім, як ми вже казали трохи вище, не забуваємо, що Євро-2023 серед 19-річних, на якому гратимуть саме юнаки 2004 року народження, не за горами. Так, хтось скаже, що спочатку має відбутись Євро-2021 (U-19), на якому здебільшого гратимуть юнаки 2002 р. н. Але ж ми говоримо про юнаків, які на два роки молодші, через те, що саме вони мали би проходити відбір, а потім, якби так пощастило, і зіграти на ЮОІ-2022. А після цього був би і юніорський Євро-2023. Логічно? Думаю, більш ніж логічно. Однак, ЮОІ-2022 не буде, тому у хлопців 2004 р. н., як і у їх на два роки старших друзів, буде лише одна можливість зіграти на міжнародній арені проти своїх однолітків – відбір і, сподіваємось, потрапляння до фінальної частини юніорського Євро.

Отже, ЮОІ-2026. Це означає, що «жовтий сигнал» готовності має бути вже зараз для хлопців 2008 року народження і молодше. А там є, на кого звернути увагу. Перш за все – це Максим Дмухайлов з «Іллічівця». Дай Бог, щоб він залишився у футзалі, а не у футболі. Тому що Максим – другий Москвичов, це я можу казати вже зараз. Не будемо забувати про цілу плеяду талановитої молоді з Волині, зокрема про Назара Кузьмича з Маневичів. Про що свідчить бодай би той факт, що про нього дуже високо відгукувався сам Федір Пилипів. Хоча там не тільки Кузьмич феєрить. Там майже вся команда – зіркова. Тому, той же Давид Мокієць, той же Назар Луць – безумовно, вони своєю грою заслужили, щоб про них говорили вже зараз. І я впевнений, що ця маневицька команда-зірка складатиме основу майбутньої збірної України. Також не можу не згадати про Івана Капранова з ДЮСШ № 25 – цей гравець атакуючого плану в чемпіонаті України був справжнім жахом для суперників! Ну, і не можу не згадати про таких перспективних хлопців, як Богдан Цап, Станіслав Кінах, Максим Гайдучик, Віталій Закора, Андрій Домасов, Денис Андрейчук, Арсеній Стойко, Алехандро Курилюк, Василь Гончарук, Олег Корнукий, Роман Гурик, Віталій Крутко, Дмитро Павлось, Андрій Криса. Тобто, є, за ким слідкувати. І це треба робити вже зараз, щоб ми знали, на кого сподіватись під час відбору на ЮОІ-2026.

Безумовно, слідкувати за хлопцями 2008 р. н. ми будемо. Так само, як і за представниками інших вікових категорій. Але якщо ми кажемо саме про тих хлопців, більшості з яких зараз 12 років, то для них наступний сезон буде певною мірою одним з ключових, адже для них це буде останній сезон у віковій категорії U-13. А потім – одразу перехід у вікову категорію U-15. А там, якщо нічого не зміниться, будуть Перша та Вища ліги. І вже там тренерський штаб збірної України буде більш пильно слідкувати за потенційними кандидатами. Але ми трохи забігли наперед. Бо зараз важливо поспостерігати, що буде з хлопцями 2008 року народження у новому сезоні. Адже фактично тоді і розпочнеться шлях цих юних футзалістів до юнацької збірної України, яка, сподіваємось, все-таки зіграє на Юнацьких Олімпійських Іграх у 2026 році. Чи він вже розпочався?

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*