Останнім часом в нашу розмовну мову увірвалося багато різних слів, пов’язаних із комп’ютерними технологіями, сайтами, блогами (таких як домен, хостинг і так далі). Куди не глянь, всюди якийсь блогер знайдеться. Але не все так просто, як може здатися на перший погляд. Одна справа, постити картинки в Інстаграмі, і зовсім інша – займатися таким блогом, як блог Воробуса, адже це вимагає дещо глибших технічних знань, вмінь і навиків.

Для тих, хто не в темі, хочу розповісти про деякі такі терміни. Бо лексикон сучасної людини повинен їх містити, так як ми спілкуємось із різними людьми, айтішники теж не рідкість.

Домен (або доменне ім’я) – це по простому ім’я або адреса сайту, те, що ви набираєте в адресному рядку браузера. Наприклад, vorobus.com. Зазвичай використовуються англійські літери, хоча (значно рідше) буває і на кирилиці. Це ім’я купується у реєстратора доменних імен та закріплюється за його власником як правило на 1 рік з правом подальшого продовження. Коштує така послуга приблизно 10 доларів за рік, і за такі гроші ви можете викупити будь-яке ім’я, як зараз ніким не зайняте. Можете спробувати перевірити тут hostpro.ua, ввівши у рядок пошуку на цьому сайті якесь ім’я або назву на латиниці.

Хостинг – це послуга з розміщення сайту на якомусь сервері (комп’ютері), постійно підключеному до мережі Інтернет. Усі тексти, картинки із сайту чи блогу для того, щоб вони були доступні цілодобово з усіх куточків світу розміщуються на спеціальних комп’ютерах (серверах), за що теж потрібно платити хостинговій компанії. По суті, власник сайту чи блогу арендує собі шматок місця на жорсткому диску сервера і розміщує там свій сайт. А компанія – провайдер послуги хостингу займається адмініструванням і всіма технічними питаннями, за що й отримує гроші. До речі, коштує це доволі не дорого, за розміщення невеликого сайту/блогу доведеться заплатити приблизно 1-3 долари на місяць.

VPS хостинг – по іншому віртуальний виділений сервер (virtual private server) – це послуга для “продвинутіших” блогерів чи власників сайтів, чиї ресурси стали достатньо великими та відвідуваними, і передбачає доступ до всіх налаштувань системи, так, ніби ви володієте своїм власним сервером, хоча насправді займаєте лише його частину. Цей варіант буде вже дорожчий і може винести 10 чи більше “зелених” на місяць, залежно від того, яких ресурсів потребує сайт. По цінах і що включено у цю послугу можете зорієнтуватися тут hostpro.ua/linux-vps.html.

Виділений сервер – це цілий окремий комп’ютер, постійно підключений до живлення та мережі, який орендують для дуже великих, потужних, популярних сайтів, або якщо у власника дуже багато різних сайтів. Ціни на оренду стартують від приблизно 100 доларів на місяць. Врахуйте, що в такому випадку також бажано мати певні навики з адміністрування веб-серверів, або шукати таку хостингову компанію, яка вже включила послуги з адміністрування до тарифу. Ну або платити за адміністрування при потребі.

З використанням доменів та хостингу пов’язаний ще один термін, вірніше цілих два – це SSL-сертифікат та https-протокол. По старинці адреса сайту могла виглядати так – http://vorobus.com. Із встановленим SSL-сертифікатом до адреси сайту додасться одна буква s – https://vorobus.com. Це означає, що сайт має спеціальний сертифікат захисту та працює по захищеному протоколу передачі даних (HTTPS – HyperText Transfer Protocol). А ті власники сайтів і блогів, які такий https протокол не використовують, мусять мати на увазі, що браузери будуть попереджати відвідувачів про те, що їх сайти не захищені чи щось на подобі цього. Тому краще звернутися до свого хостинг-провайдера і вирішити цю проблему. До речі, така послуга може бути цілком безкоштовною.

Сподіваюсь, що інформація з цього посту стане вам у нагоді.