“Братам-білорусам” (13.11.2020.)

Коротка пам’ять у людей,
Що рідні кольори позабували.
Вони живуть серед ідей,
Які століттями країну руйнували.
Вони забули рідний герб Погоні,
А, може, не хотіли пам’ятати.
І серед тисяч заборон та перепонів
Нема кому кайдани руйнувати.
Але вже чутно крик минулих поколінь,
Які колись на волю надихав Кастусь.
Розбивши зло, піднявшись із колін,
Відродиться новітня Білорусь.
І ті, що нині не дають вам волі,
Вже скоро зникнуть посеред Дніпра.
Крізь рани, смерть та смуток болю
Проб’єтесь ви на сторону добра.
І буде для вас воля, як ковток води від спраги.
З небес благословлятиме Кастусь.
Замайоріють біло-червоно-білі стяги,
Відродиться і буде жити Білорусь!