Нещодавно єгипетські і американські археологи розкопали найдавнішу в світі пивоварню – їй близько 5 тисяч років. Перед вченими відкрився справжній пивоварний завод: в ньому було 40 приміщень для бродіння, де можна було зварити за раз 22 тисячі літрів пива! Чудовий привід розповісти про те, яке пиво робили стародавні єгиптяни і як його пили. Адже саме вони прищепили любов до пива європейцям і цінували його настільки, що навіть згадували в «Книзі мертвих».

Найдавніший пивоварний завод в світі

Древній пивоварний завод знайшли на території давньоєгипетського міста Абідос у середній течії Нілу. Підприємство побудували приблизно в 3000 році до нашої ери, і воно було здатне забезпечити пивом десятки тисяч людей. Судячи з усього, така велика кількість напою потрібна була для релігійних церемоній, адже Абідос славився як культове місце.

Знайдена пивоварня явно не була першою побудованою в світі. Пиво відомо людям вже близько 13 тисяч років. Є навіть припущення, що саме пивні фестивалі древніх людей підштовхнули людство до землеробства (так звана «теорія фієсти»). Однак лише в цивілізовані часи людям знадобилися такі величезні громадські пивоварні.

Один з керівників розкопок Меттью Адамс вважає, що пивоварня відігравала величезну роль в релігійному житті округи, а може і всього Єгипту. Справа в тому, що Абідос був дуже важливим релігійним центром – тут розташовувалися храмові комплекси, а також місця поховань знатних осіб і фараонів. «Цей завод міг бути побудований безпосередньо для того, щоб постачати пиво для царських похоронних обрядів, що проводилися в місцевих храмах», – вважає археолог.

Ще цікавіше те, що завод був побудований у переломний для єгипетської цивілізації період. Це була епоха напівлегендарного фараона Нармера, який об’єднав Нижній і Верхній Єгипет в єдине царство. Він вважається засновником першої династії Раннього царства Стародавнього Єгипту і правив саме близько 3000 року до нашої ери. Це був ключовий момент історії, і пивоварня могла бути створена в ознаменування перемог фараона.

Завод складався з 8 окремих «цехів» розміром 20 на 2,5 м. У кожному знаходилися два ряди по 40 великих посудин, де проходила ферментація. Згідно з розрахунками, пивоварня могла за один раз зробити 22400 літрів пива. Раніше в окрузі Абідоса знаходили посуд зі слідами пива, але тепер же стало зрозуміло, де і як саме його варили. При цьому цілком можливо, що робили це на постійній основі, а не тільки з релігійних свят або під час царських похоронів.

Як вже згадувалось, перше пиво з’явилося як мінімум 13 тисяч років тому, тобто ще задовго до того, як був одомашнений ячмінь. І перші зразки напою швидше нагадували кашу або густе ситне вариво. Ніяких трав, і вже тим більше хмелю спочатку туди не додавали. Судячи з усього, таке пиво сьорбали з мисок, залишаючи гущу внизу. Шумери придумали іншу систему: пиво бродило під підлогою будинку, а коли дозрівало, гостям просто видавали трубочки, за допомогою яких пиво і потягували через отвори у підлозі, а трубки заодно фільтрували густу рідину.

Але, судячи з усього, саме єгиптяни придумали пиво, більш-менш схоже на сучасне. Воно, на відміну від неолітичного і шумерського, було рідким, освіжаючим, в ідеалі подавалося прохолодним і мало запах трав, а не скислої каші. Єгиптяни першими придумали класти в пиво при варінні якісь трав’янисті субстанції – навряд чи це був хміль (його почали активно застосовувати тільки в середні століття в Європі). Але напевно це було щось схоже: пахучі рослини служили як консервант і як ароматизатор. Втім, таке пиво, мабуть, було надбанням середнього класу у суспільстві. Бідняки пили ячмінну брагу, а багаті – пиво, облагороджене фініками і дорогоцінним для Єгипту медом. Залишки такого пива, наприклад, були знайдені в гробниці Тутанхамона.

При цьому, єгиптяни знали два типи пива: дуже солодке і повсякденне, з малою кількістю алкоголю. Його пили замість води, давали навіть дітям і робили з розмоченого хліба, так що це був скоріше такий давньоєгипетський квас. Але було пиво і міцніше – його варили з ячменю, воно було міцним і могло мати смак трав і фініків. Воно було святковим. Як і все древнє пиво, це був ель – напій верхнього бродіння, для якого потрібна вища температура, зате воно готується швидше.

Єгиптяни пили пиво щодня, це було необхідністю в умовах неякісної прісної води. Воно навіть використовувалося як валюта. Будівельникам пірамід видавали міру пива в якості плати за працю. Цікаво, що Стародавньому Єгипті було два діаметрально протилежних божества пива. Хатхор була богинею родючості, веселощів, материнства, танців і сп’яніння. А левоголова Сехмет («Могутня») була уособленням неприборканої люті, війни, палючого сонця і помсти. Однак і її вдавалося умилостивити: згідно з міфом, її заспокоювало пиво червоного кольору. Чи означає це, що єгиптяни на свята пили щось на зразок сучасного браун-елю.

На честь Сехмет проводилися «п’яні фестивалі». Зазвичай для них робили більш якісне пиво, швидше за все навіть фільтроване. Якщо у звичайні дні пивоваріння було долею жінок і асоціювалося з Хатхор, то для фестивалів його варили виключно чоловіки, і тоді воно «належало» Сехмет. Про те, наскільки добре пройшов фестиваль сп’яніння, судили за кількістю випитого і тому, наскільки сильно всі напилися. Це був єдиний період у році, коли бути п’яним не було соромно. Так що це був типовий для стародавнього світу екстатичне свято буйства, веселощів і спілкування з богами.

Як єгиптяни прищепили любов до пива європейцям

На думку археологів, єгиптяни не винайшли пиво, а запозичили його у шумерів. Пhbyfqvys, спочатку їх пиво нічим не відрізнялося від шумерського. Але до 3000 року до н.е. вони навчилися варити своє унікальне пиво і навіть експериментувати з рецептами. Наприклад, крім згаданих меду і фініків (або соку фініків) в нього додавали сік поручайника цукрового. Часто використовували солод, що ще більше ріднить древньоєгипетське пиво із сучасним.

У якийсь момент виробництво пива в Єгипті досягло такого рівня, що його почали експортувати в інші країни Середземномор’я. Кораблі з єгипетським пивом відходили від порту Сену (більш відомий як Пелузій), і покупців не бракувало. Досить іронічно, що найбільше цей експортний ель полюбили стародавні греки. Вони перейняли технологію і почали варити власне пиво. Так що якийсь час виноробство і пивоваріння гармонійно співіснували в їх культурі. Їх власні успіхи у виготовленні пива були настільки чудові, що їх перейняли сусіди – так пиво поширилося по всьому північному Середземномор’ю. Так що всі наші стаути, пілснери та інші беруть свій початок з того часу, коли древні греки захопилися пивом.

Однак з часом вино дещо потіснило у популярності пиво, і греки почали вважати пиво варварською гидотою, яку п’ють всілякі кельти, скіфи і фракійці. Вони досить швидко забули, що колись самі були найактивнішими експортерами цього продукту, і до сих пір Греція асоціюється з чим завгодно, але тільки не з пивом.

Автор статті: Piligrim.