Вечір пам’яті Йосифа Сліпого

Вечір пам'яті

Вечори пам’яті мають відтінок смутку. Бо нема вже поруч людей, яких згадують. Записаний колись голос на лічені хвилини ніби повертає їх на землю.

Таке миттєве «повернення» сталося 25 вересня 2022 року. Це було «повернення» Патріарха Йосипа Сліпого (1892-1984). Воно відбулося в залі Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика, де зібралося на запрошення Олени Білоус (автора проєкту «Молитва до митрополита. Сліпий. Спадкоємець») чимало людей, щоб вшанувати 38-му річницю його відходу до вічності.

В залі пролунали болючі й життєдайні слова із Заповіту Патріарха, який він адресував Духовним Дітям, Владикам, Священикам, Монахам і Монахиням і всім Вірним Української Католицької Церкви, використовуючи цитати з Євангелія: ««Ще трохи, і ви не побачите мене вже…» /Ів. 16, 16/, бо «надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас…». «… прощаючись зі світом і всіма вами, Дорогі мої духовні діти, так, як велить нам наша свята прадідівська християнська віра, залишаю вам свій Батьківський і Пастирський Заповіт! «… Щоб ви не зневірилися…» /Ів. 16, 1/ і «Хай не тривожиться серце ваше. Віруйте в Бога!…» /Ів. 14, 1/. І головне заповідаю вам: «Щоб ви любили один одного…» /Ів. 15, 12, 17/ любов’ю, над яку більшої немає, що готова й життя своє віддати за друзів своїх…» /пор. Ів. 15, 13/…».

Настоятель сихівського храму Різдва Пресвятої Богородиці о. Орест Федина нагадав життєве кредо Йосифа Сліпого – «Крізь терни до зірок». Це вислів римського філософа Луція Сенеки «Per aspera ad astra». Він став магістральним на тернистій дорозі Патріарха. Йому він не зрадив жодного разу. Був ще дуже молодим, коли на його плечі ліг важкий тягар відповідальності.
Символічно прозвучав гімн «Stabat Mater» («Страдальна Мати») італійського композитора Джованні Перголезі у виконанні Академічного камерного оркестру “Віртуози Львова” (диригент Володимир Сивохіп). Він нагадав страждання Діви Марії під час розп’яття Ісуса Христа, який вмер за нас на хресті, а також те, що Хрест Господній – символом нашого спасіння. До речі, завтра, 27 вересня – свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього.

Також читайте:   Святкування 20-тиріччя з дня утворення ДНПБ

Автор мистецько-документального проєкту «Молитва до митрополита. Сліпий. Спадкоємець» Олена Білоус звернула увагу на «два крила» – віру й науку, про які дбав Йосиф Сліпий. Приїхавши до Риму, він відразу став організатором Українського католицького університету ім. Святого Климента та його ректором. Започаткував переклади літургійних книг українською. На свої кошти придбав приміщення для Українського вільного університету в Мюнхені (1976) та ін.

На вечорі пам’яті Патріарх Йосиф Сліпий, мабуть, промовив ще раз до всіх учасників заходу та цілої України : «Мир Вам у Господі й архієрейське благословення!». Нехай його терниста та праведна дорога життя дозволить вимолювати у Бога ласки для всієї України.

Автор статті: Наталя Звольська.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*