Трекінг на Кіліманджаро – це не є якесь складне технічне сходження. Вам не доведеться підтягуватися, долати навісні перепони, використовувати кішки чи здійснювати інші дії, які вимагають спеціальної альпіністської підготовки. Але в той же час, сходження на таку гору – це робота на межі можливостей, особливо під час штурму вершини. Це дійсно непросто і потрібно мати хорошу фізичну форму й силу волі, щоб опинитися на вершині Кіліманджаро.

У цій статті я дам базові рекомендації для тих, хто ніколи не був у горах, але впевнено йде до своєї мрії. Одна з основних базових вправ – це, звичайно ж, біг. Оскільки я не знаю поточний рівень вашої підготовки, вважатимемо, що раніше ви особливо не тренувалися і починаєте з нуля. У цьому немає нічого страшного, адже навіть 86-річна бабулька, яка успішно підкорила Кіліманджаро і встановила світовий рекорд Гіннеса, робила перше такого роду сходження в житті! Починати ніколи не пізно!

Два кілометри на день є оптимальною дистанцією для початкових тренувань, у цій справі важлива не стільки кількість кілометрів, скільки стабільність і самоорганізація. Найпоширеніша проблема у новачків під час бігу – це поколювання в правому боці. Щоб уникнути неприємних наслідків, необхідно приймати їжу не менше ніж за 2-3 години до тренування і обов’язково робити розминку.

Якщо все ж таки почало колоти в боці, то просто переходьте на швидку ходьбу або крок, поки не стане краще, намагайтеся дихати глибше. Глибоке дихання дає змогу прискорити відтік крові від внутрішніх органів і нормалізувати кровообіг. Не варто сильно переживати, ви на вірному шляху до своєї мрії – Кіліманджаро.

Пройшли перші тренування, організм почав звикати до навантажень, виникає питання про збільшення відстані пробіжок, але не варто поспішати. Якщо у Вас не було активного спорту за останні кілька років, то буде достатньо бігати упродовж місяця по 2-3 кілометри.

“Фізичні вправи можуть замінити безліч ліків, але жодні ліки у світі не можуть замінити фізичні вправи”

Професійні альпіністи рекомендують біг місцевістю з підйомами та спусками, чергуючи темп бігу, перемикаючись із класичного на прискорений і назад. Подібні стрес-навантаження дають змогу організму адаптуватися до схожих навантажень у гірських умовах.

Підсумкова мета тренувань – це невеликий марафон. Якщо ви успішно можете пробігти дистанцію в 10 кілометрів, значить необхідний рівень фізичної підготовки у вас вже є. За тиждень-два до початку сходження рекомендую припинити тренування, правильно (здорово) харчуватися і приймати необхідну норму вітамінів, щоб дати організму повноцінно відпочити.

Але не варто забувати, що навіть найідеальніше тренування не позбавить вас від необхідності отримати висотну акліматизацію – зверніть на це особливу увагу під час свого сходженнЯ. На вершину може вийти людина, яка ніколи не бігала взагалі, але добре акліматизована до висоти. Більшість програм передбачають дуже швидкий підйом, через що дехто не доходить до вершини. Досить часто можна побачити, як чоловіки в самому розквіті сил, маючи атлетичну статуру, стоять на колінах, не в силах іти далі, в той час як 18-річна дівчинка спокійно крокує повз… Якщо це ваш перший досвід сходження, раджу взяти програму, розраховану на 7 днів у горах, за нею ви з високою ймовірністю опинитеся на найвищій точці Африки…

Наприкінці додам, що заняття спорт допоможуть вам не тільки під час сходження на Кіліманджаро, але й на інші гори і у повсякденному житті. Усім відомо, що люди, які практикують регулярні заняття спортом, менше схильні до стресів, різних захворювань, більш життєрадісні та дисципліновані 🙂

Автор статті: Piligrim.