У київського «ХІТа» до цього фіналу було п’ять невдалих спроб заволодіти Кубком України. У цьому контексті «ХІТ» цілком реально можна порівняти з «Ель-Посо», якому тотально не щастило та чогось не вистачало, щоб викинути з трону «Мовістар Інтер» Хесуса Веласко та «Барселону» Марка Кармони. Але по факту – якщо брати до уваги історії фіналів Кубку України за участю «ХІТа», лише в одному з них – у 2015 році проти «Манзани» – столичний клуб був фаворитом, оскільки у матчах проти «Локомотива» та «Урагану» «кабельники», при всій повазі до них, навряд чи мали такий високий статус.

Що стосується «Кардинала-Рівнестандарта», то для рівненського колективу це був лише другий фінал, починаючи з 2010 року, коли рівняни вийшли до фіналу завдяки тому, що перед півфіналом знявся зі змагань донецький «Шахтар». Однак, тоді у фіналі «кардинали» поступились «Енергії». Втім, за ту поразку у фіналі рівняни взяли реванш у «енергетиків» вже у півфіналі нинішнього «Фіналу восьми». Але, як то кажуть, апетит приходить під час їжі, тому, безумовно, у рівнян був стимул ще раз переписати історію. Тим більше, якщо відштовхуватись від того моменту, коли «Кардинал-Рівне» об’єднався з «Рівнестандартом», це ще був перший фінал саме для об’єднаної команди «Кардиинал-Рівнестандарт».

Вже на початку гри обидві команди обмінялись моментами. Зокрема, у «ХІТа» міг забивати Жук, а у «кардиналів» непогану нагоду мав Кравчук. Тим не менш, рахунок першими відкрили кияни. Поночовному вдалося знайти Жука у вільній зоні, а той переправив м’яч у ворота Бакінського. Варто зазначити, що протягом першого тайму гравці «ХІТа» кілька разів проводили подібні комбінації, шукаючи на «п’ятачку» або Жука, або Чернявського. І такі моменти дійсно створювали напругу. Перша четвірка «ХІТа» діяла дуже цікаво та небезпечно, і підопічним Олександра Бондаря потрібно було, перш за все, щось робити саме з грою цього квартету киян. Однак, незважаючи на вдалі дії Бакінського, «ХІТ», завдяки діям свого стартового квартету продовжував грати першим номером. Щоправда, заради справедливості, зауважимо, що і у «Кардинала-Рівнестандарта» було кілька цікавих моментів. Зокрема, могли забити Басич та Волянюк, однак рівнянам, у яких моментів було все-таки трохи менше, ніж у киян, не вдалося вичавити максимум з тих епізодів. Так само як і не вдалося «ХІТу» збільшити свою перевагу, хоча кияни були близькі до цього.

А вже практично на початку другого тайму (точніше, на 25-й хвилині) рівнянам вдалося зрівняти рахунок. Підопічні Олександра Бондаря зробили це після розіграшу кутового, і тут варто сказати, що й у першому таймі рівняни створювали моменти після розіграшів «стандартів» (щоправда, і контратаки у них іноді виходили гострі та цікаві. – А. Т.). Вочевидь, гравці «Хіта» не прислухались до «стандартних» «дзвіночків», тому й отримали гол у власні ворота. Що стосується самого взяття воріт «кабельників», то автором голу став Кравчук, який пробив по «рамці» Сухова, і м’яч рикошетом від Шеремети, а потім і від самого голкіпера киян полетів за лінію воріт. Хоча у динаміці могло здатися, що Сухов зреагував, але м’яч арбітри зафіксували гол, причому саме гол Кравчука, а не автогол Шеремети. Після цього гра пішла на зустрічних курсах. «Кардинал-Рівнестандарт», натхненний забитим голом, створив ще кілька моментів біля воріт Сухова, але цього разу фарт був у деяких епізодах на боці киян. Самі ж столичні футзалісти теж не барилися з відповіддю та змушували працювати Бакінського в поті чола. Щоправда, було кілька епізодів, коли голкіпер рівнян вже не міг нічим допомогти своїй команді, але підстраховували партнери, зокрема – Олександр Бондар та Дмитро Скибчик.

Зрештою, після спалаху відкритого футзалу рівняни ближче до кінця другого тайму почали потроху підсідати фізично. І тут наставник «ХІТа» Олег Лук’яненко, вочевидь, зробив одну помилку. Враховуючи глибину лавку запасних у київської команди, Олег Дмитрович теоретично міг освіжити гру за рахунок виходів Літвінова, Подлюка і, можливо, навіть Сметаненка. І ця свіжість могла би стати ключовим фактором у грі. Однак, наставник «кабельників» вирішив надалі довіряти двом бойовим четвіркам, які були задіяні протягом гри. І ці ж самі дві четвірки (особливо стартова, яка, знову ж таки, створювала трохи більше проблем обороні «Кардинала-Рівнестандарта» за рахунок присутності Жука на позиції «стовпа») продовжували шукати щастя біля воріт Бакінського. Більше того – під кінець другого тайму кияни фактично «сиділи» на воротах своїх рівненських візаві, проте надто вдала гра Бакінського заважала киянам схилити шальки терезів на свою користь та не доводити гру до екстра-таймів. Однак, після сорока хвилин гри була зафіксована нічия, тому командам належало зіграти ще десять хвилин.

Варто віддати належне обом командам, які під час двох екстра-таймів вони практично не порушували правила. Погодьтесь – один фол на дві команди протягом додаткових десяти хвилин – це серйозний показник. Вочевидь, і «Кардинал-Рівнестандарт», і «ХІТ» розуміли, що зайві фоли можуть призвести до проблем. Якщо ж казати про самі екстра-таймі, то у них здебільшого гру контролював «ХІТ», хоча іноді «кардинали» давали гідну відсіч – можна бодай би згадати момент у виконанні Басича. Однак, по факту рівняни більше грали від оборони, а гравцям «ХІТа» так і не вдавалося вдруге пробити Бакінського, для якого цей фінал наразі можна вважати найкращим матчем у кар’єрі. Зрештою, киянам так і не вдалося «пробити» Бакінського, який вже діяв на куражі. І, враховуючи те, що поступово справа йшла до серії пенальті можна було передбачити, що там кураж голкіпера рівнян може допомогти підопічним Олександра Бондаря. Однак, при цьому треба згадати, що у воротах «ХІТа» був Сухов, який давно заслужив реноме майстра відбивання як 10-метрових, так і 6-метрових. Власне кажучи, так справа і дійшла до післяматчевої лотереї, де гра воротарів мала би бути визначальним фактором.

У серії пенальті все вирішили п’яті удари. До цього гравці обох команд пробивали без промаху, хоча і Сухову, і Бакінському, і навіть Кравцю іноді не вистачало дещиці для того, щоб відбити удар. Після того, як Волянюк зробив рахунок 5:4 на користь «Кардинала-Рівнестандарта», до м’яча підійшов Сірий. І його удар відбив Бакінський, що поставило остаточну крапку в цьому фіналі. «Кардинал-Рівнестандарт» вперше у своїй історії став володарем Кубку України. Для «ХІТа» ж це шостий програний фінал Кубку України, і третій з них – у серії пенальті. Так було у 2015 та 2020 роках, так сталося і у 2023 році.

Найкращим воротарем «Фіналу восьми» VBEТ Кубку України став Ілля Бакінський, а найкращим гравцем – Сергій Журба.

«Кардинал-Рівнестандарт» (Рівне) – «ХІТ» (Київ) – 1:1 (по пенальті – 5:4)

Голи: Кравчук (25) – Жук (6)

«Кардинал-Рівнестандарт»: Бакінський – Басич, Кравчук, О. Бондар, М. Малиновський – Горпинич, Скибчик, Кручок, Волянюк

«ХІТ»: Сухов, Кравець – Сірий, Чернявський, Поночовний, Жук – Шеремета, Журба, Педяш, Завертаний

Попередження: Басич (27), О. Бондар (39) – Чернявський (37), Жук (40)

Серія пенальті:
Басич – 1:0
Журба – 1:1
Горпинич – 2:1
Педяш – 2:2
О. Бондар – 3:2
Завертаний – 3:3
Кравчук – 4:3
Жук – 4:4
Волянюк – 5:4
Сірий – 5:4 (воротар)

Автор статті: Terentyev.