«Краще померти в честі – чим жити у безчесті».

Саме такими словами завершувалася опера, на яку вдалося завітати вашому автору в один із вихідних днів. Вже згодом головної героїні не стане, у багатьох присутніх на очах вийдуть сльози. А ще через мить публіка аплодуватиме стоячи.

«Мадам Баттерфляй» – така назва вистави, яку в минулі вихідні грали в Львівському оперному театрі.

Якщо чесно не дуже є прихильником опери, але щоб хоч якось розвіяти себе вирішив із друзями сходити й таке. Десь у голові були думки, що у залі має бути аншлаг. Очікування таки справдилися, адже навіть у гардеробі роздягали людей там де були їх квитки. Причина – аншлаг.

«Мадам Баттерфляй» – це драма на три дії з трагічним кінцем, в якій у японської дівчини так і не здійснилася мрія жити разом із американським офіцером.

Як це часто трапляється спершу все будо дуже гарно й красиво. Головний герой Пінкертон ніби то закохується у Мадам Баттерфляй. Достатньо таки швидко відбувається весілля після чого жених підозріло зникає.

Красуня Чіо-Чіо-сан роками очікує свого коханого, у нею навіть народжується син. Чоловік таки приїжджає, але не сам і не для того щоб жити в злагоді з коханою. А для того, щоб відібрати у дівчини найцінніше – сина.

Він його таки забере, але якою ціною це відбудеться вартує глянути.

Одна із найвідоміших опер світу завдячує своєму успіхові українській сопрано Соломії Крушельницькій. Після провалу прем’єри опери у 1904 році, саме українська співачка виконала її оновлену версію. Завдяки голосу та особливому акторському таланту Крушельницька переконала публіку назавжди полюбити її героїню, тендітну японку Чіо-Чіо-сан та екзотичну музику Джакомо Пуччіні.

Як я вже зазначав вище йшов в Оперний театр аби глянути на щось нове й був скептично налаштований. Опісля ж разом із багатьма людьми вигукував «браво». Це було геніально й якщо коли-небудь матимете змогу відвідати оперу «Мадам Баттерфляй», то навіть не сумнівайтеся.

Дві з половиною години минуть як мить.

Автор статті: Vorobus.