Багато людей полюбляє футбол. Менше звісно що міні-футбол, але все ж є і фанати цього виду спорту. Чимось великий і малий футбол подібні між собою. Ті ж м’яч, ворота і гравці, які хочуть забити шкіряного у ворота.
Сьогодні я поділюся з вами власними думками на тему: «Воротар у міні-футболі (футзалі)».
Що потрібно робити щоб вирости у хорошого воротаря, які у них бувають недоліки та багато іншого читайте далі.
Перш за все про що я скажу, що я вибрав розповідь про футзального воротаря тому що цей спорт мені ближчий чим скажімо старший його брат – футбол.
Отже, хтось говорить, щоб бути хорошим воротарем треба зріст. Нічого подібного. Скільки є прикладів того, як малі ростом голкіпери здобувають велику славу не тільки у своїх країнах, а і на міжнародній арені.
Поїхали далі.
Екіпірування.
Без нього також не обійтися. Чи це паркет, чи терафлекс чи лінолеум все рівно від частих прижків у людини, яка стоїть на воротах дуже сильно б’ються коліна. Тому треба мати наколінники. Те саме стосується і налокотників. Ви думаєте якщо ви падаєте, то не будете бити ліктів? Помиляєтеся.
Решта екіпірування – це вже ваш вибір, чи це будуть шорти, чи це будуть штани. І звісно що взуття, яке маю бути зручне.
Якщо ви воротар, то це не означає, що ви не маєте добре поводитися із м’ячем. Техніка повинна бути у кожного футзаліста. Вчасно віддати пас на далеку відстань, інколи пригнути у підкаті. Це все треба вміти.
Тепер переходимо до самого воротаря і його безпосередніх обов’язків.
Воротар – це половина команди. Від його дій залежить результат. Тому кіпер має цілу гру робити підказки своїм гравцям. У якій формі це буде – його справа, але все ж. Мовчати явно не треба.
Тепер до відбивання м’яча.
Хороший воротар ніколи не повинен собі дозволяти пропускати голи такі як «між іншим», у ближній кут і з далека. Якщо такі голи вам забивають – це явно ваша помилка.
Дуже цінять у футзального воротаря гру ногами і вкидання м’яча рукою. Це суттєво допомагає відвести загрозу від своїх воріт і швидко організувати контратаку.
Тепер до психології.
Вона як і у будь-якому ділі має свою роль. Як ти настроїшся на гру, так ти її і проведеш.
Перед іграми бажано не пити алкогольних напоїв, добре відпочити і саме головне виспатися.
Скільки у мене було таких випадків, що я програвав матчі саме із-за поганого настрою на гру.
На другий день аналізуючи свою гру я хіба посміхався, бо знав що у цьому чи іншому епізоді при нормальному настрої я би не сфальшивив.
Насамкінець, саме головне що я скажу з свого життєвого досвіду: «Розминайтеся перед грою, бо навіть не побачите як вам закинуть м’яча за шию чи як-то кажуть ви запустите».
Розминка також потрібна для м’язів, бо можна вийти, зіграти дві хвилини без розминки і лікуватися потім цілий рік.
Тренуйтеся, прагніть до удосконалення і все буде окей.
Дякую за увагу!!!
У статі використано фото із сайту uefa.com.
Автор статті: Vorobus.
Так ти правий зріст в футзалі великої ролі не грає!!! А от правильне розміщення, реакція і техніка -це на першому плані!!!
дуже гарно написано, одразу видно що Воробус знає толк в футзалі. Нущо ж думаю тре робити висновки зі своєї гри, і старатися не запускати “між іншим”, цього і бажаю автору!)
А наш воробус не тільки неперевершений журналіст, але й талановитий воротар. Як захищає свої ворота – це треба бачити, скільки експресії, а як він закидує м’яча у ворота свого ворога…
P.S.”По-футбольному” висловлюватися не вмію, тому де сказала щось не так – вибачте 🙂
Правельніше буде суперника а не ворога!!! А ти полюбляєш футбол???
Останнім часом – так 🙂
Я футболистка, я в футбол играю.
Свои ворота я защищаю,
А как прорвется в сетку мяч –
Тогда обидно, тогда хоть плачь.
Мне было лет семнадцать, я начала играть,
Когда в мои ворота забили первый мяч.
И как я только ножки не сжимала,
Мяч пролетел – я проиграла.