Давненько у нас не було рубрики «Автомобілі», і ось, нарешті, вона повертається.

Героєм сьогоднішньої статі буде автомобіль марки «ЗАЗ».

Світ зараз такий, що на вулиці все більше і більше можна побачити іноземних автомобілів. Українські ж авто помалу зникають.

Нещодавно ваш автор виносив сміття і побачив старенького «Запорожця», колись це авто було досить популярне. Зараз же його розмальовують, сміються, бавляться в хованки.

Автомобілі цієї марки ніколи не були предметом розкоші. Вони переважно призначалися для малозабезпечених покупців.

У роки “відлиги” Радмін прийняв рішення освоїти в СРСР випуск мікролітражного автомобіля більш дешевого, ніж “Москвич-401”.

Серед великої кількості конкурентів вибрали самий грамотний і зрілий, розроблений на МЗМА (нинішній АТ “Москвич”).

Конструктори заводу не стали винаходити велосипед, а вміло використали рішення, перевірені такими відомими фірмами ФІАТ, “Фольксваген” і БМВ.

В основу першого “Запорожця” лягли конструктивні особливості та форма італійського Фіата-600 (FIAT).

3A3-965 мав двохдверний 4-місткий кузов, задній V-подібний двигун повітряного охолодження, незалежну підвіску всіх коліс, відлиті з магнієвого сплаву картери двигуна і коробки передач.

Все начебто було добре, якби не одна проблема – на МЗМА не було вільних площ для виробництва нової машини.

Було прийнято рішення освоювати авто в Запоріжжі на заводі сільгосптехніки “Комунар”.

18 червня 1959 вийшов дослідний зразок автомобіля ЗАЗ-965 “Запорожець”, а в жовтні 1960 року розпочався його повноцінний серійний випуск.

В особі “Запорожця” споживач отримав хоч і маленький, але повноцінний автомобіль з чотирициліндровим двигуном, чотиримісним салоном, 13-дюймовими колесами і майже традиційною формою кузова.

Заднє розташування і повітряне охолодження двигуна, незалежна підвіска всіх коліс, типові для європейських малолітражок, радянським автомобілістам здавалися незвичними.

За вісім з половиною років ЗАЗ-965 не один раз модернізували, зокрема став потужнішим двигун, змінювалися вентиляція моторного відсіку та електрообладнання, задній капот і панель переду.

Без сторонньої допомоги на ЗАЗі розробили більш місткий “Запорожець” другого покоління ЗАЗ-966. Автомобіль ЗАЗ-966 “Запорожець” випускався з листопада 1966 року.

Від ЗАЗ-965А він успадкував більшість вузлів і агрегатів: двигун МеМЗ-966А потужністю 30 к.с., коробку передач, підвіску. Від подальших моделей його можна відрізнити по блискучій декоративної решітці на передку і металевій панелі приладів.

Модифікація ЗАЗ-966В відрізнялася двигуном потужністю 40 к.с. (1197 куб.см., ступінь стиснення 7,2, бензин А-76) і характеристиками (вага 780 кг, повна вага 1080 кг, Макс.швидкість 120 км/год).

З листопада 1966 по травень 1969 ЗАЗ-965 і ЗАЗ-966 випускали паралельно. Ці машини могли співіснувати і далі: попит на ЗАЗ-965 зберігався, але планові органи змусили завод зняти з виробництва “горбатий” “Запорожець”.

ЗАЗ-966В з 40-сильним двигуном після модернізації 1972 одержав індекс ЗАЗ-968, в тому ж році почалося його серійне виробництво.

Виробництво ЗАЗ-968А почалося в кінці 1974 року. Його відрізняли: декоративний елемент на передку, що замінив грати, двоконтурна гальмівна система, більш зручні сидіння (від ВАЗ-2101), пластикова панель приладів.

З 1980 по 1994 завод випускав облагороджену версію цього автомобіля ЗАЗ-968М. Автомобіль ЗАЗ-968М вийшов на конвеєр в 1979 році.

Дизайн кузова піддався значним змінам – передня панель кузова стала опуклою, “вуха” повітрозабірників замінені на решітки, задні ліхтарі придбали більш сучасну прямокутну форму. Хрому стало менше, а чорного пластику – більше.

ЗАЗ-968М випускався з трьома модифікаціями двигунів: МеМЗ-968Е потужністю 40 к.с. під бензин А-76 з карбюратором К-133 – базова модель. МеМЗ-968ГЕ потужністю 45 л.с., що відрізнявся двокамерним карбюратором ДААЗ-2101-20 і впускним колектором під нього. МеМЗ-968БЕ потужністю 50 к.с. під бензин А-93, який відрізнявся від МеМЗ-968ГЕ підвищеної до 8,4 ступенем стиснення за рахунок зміни конструкції головок циліндрів. Виробництво цього останнього “класичного” Запорожця припинений 1 липня 1994 року.

Також існувала модифікація ЗАЗ-968Е (експортна), що відрізнялася фарами, які відповідають міжнародним нормам безпеки, лобовим склом типу “триплекс”, декоративною окантовкою на ущільнювачах вікон, замком запалювання з пристроєм проти викрадення.

Випускалися і модифікації з ручним керуванням: ЗАЗ-968Б для людей, позбавлених обох ніг, ЗАЗ-968Б2 для водіїв з однією ногою і 3A3-968P для тих, у кого лише одна нога і одна рука.

Виробництво ЗАЗ-966 було припинено у грудні 1972 року, а його модифікацій з ручним керуванням – з січня 1973 року.

Конструктори ЗАЗу витратили близько 20 років на створення передньопривідної малолітражки, яка з’явилася в 1988 році і називалася “Таврія”

Вона, незважаючи на численні недоліки, влаштувала і влаштовує багатьох небагатих автомобілістів.

Ось така от коротенька історія автомобіля «ЗАЗ».

Автор статті: Jorgen.