Нещодавно вашому автору довелося побувати у досить цікавому закладі, а саме «Домі легенд». Тут я вже бував, але якось ніколи не доходили руки написати про враження від закладу. І ось схоже, час настав.

«Дім легенд» – це семиповерхова кнайпа, яка знаходиться в центрі міста на вулиці Староєврейській. Знайти її не так то важко, але туристу напевно буде важко віднайти де вона розташована, тому треба питати. А ще, про наближення до кнайпи вас повідомить пан Орест. Це так званий голова цього будинку, він сам сажотрус. 😀

Він як почне вам розповідати про цю чи іншу кімнату, можете запасатися поп-корном. А ще моя подруга казала, що він якось не так пахне. Ну, сажотрус все-таки. 😀

Заходимо у середину, на першому поверсі продають сувеніри. Ціни на них різні, тому хто має бажання сюди заходить.

Йдемо далі. Із кожною сходинкою розпочинаються цікаві кімнати. Там можна побачити і кімнату левів і кімнату часу, і кімнату книг, і кімнату спостерігання за річкою Полтвою тощо. Всіх, чесно зараз не пригадаю.

Особисто мені дуже подобається у клітці і на самому верху. Справа у тому, що на самому верху кнайпи є тераса, де стоїть авто. Де ви бачили авто на даху? 😀 Саме у “Домі легенд”. Але, на верху посидіти випадає не завжди нагода.

Людей там багато і приходиться задовільнятися посиденьками всередині.

Що ще є на верху так це пам’ятник сажотрусу і комин. Сажотрус – унікальний, бо він тримає капелюха. Існує традиція, кожен, хто влучить монеткою в його капелюшок, той буде мати щастя цілий рік. Воробус кидав ці монети, кидав і все ніяк. Аж людям падали вони на голову. 😀

Комин. Так, на нього також можна вилізти, але треба бути обережним, щоб де не впасти з нього. 😀 А чого, усілякі ж люди бувають.

Обслуговування. Отут я довго сміявся. Сидимо ми, підходить карлик і каже а що ж будете замовляти? Я отетерів, але за словами офіціантки тут багато таких як вона. Це ж “Дім легенд”.

Ціни? Ну я би не сказав що аж вже дуже високі. Щоб вам було зрозуміліше, приблизно десь як у «Криївці», «Гасовій лямпі» тощо. Пиво, зокрема 15 гривень.

Туалет. Ой сміху тут. Воробус зайшов до нього, бо природа кликала і тут якісь чудіки почали кричати що ти робиш, а ну перестань. 😀 Виявляється, на верху є плазма і вона вмикається час від часу. 😀

Загалом кнайпа така нічого, можна прийти і посидіти, головне щоб людей багато не було.

І як виходив з кнайпи після 7 пив 1517, то на дорозі були обмежувачі швидкості, такі собі подушки. 😀

Ось такий от він – «Дім легенд». 🙂

Автор статті: Vorobus.