Нещодавно розмовляв із знайомим, то він просив створити йому блог. Воробус йому каже що це не проблема, але чи впевнений, що ти будеш його наповняти і через деякий час про нього не забудеш.
Знайомий так подумав, погадав і таки відмовився заводити блог, бо він нічого не обіцяє.
У блогосфері я не так давно, але за якихось майже три роки багато чого бачив і багато чого зрозумів. Блогів кожного дня створюється ой як багато, але реально таких що довго живуть є дуже мало.
Причини? Найперша – це напевно лінь. Так, спершу ти створюєш блог, ти такий популярний стаєш серед друзів, всі його читають, а згодом просто беруть і забувають. Тебе то дістає і ти також забиваєш болт, як по-модному говорити, на нього.
Мене часто питають, а ось ти Воробус часто оновлюєш блог і не ліньки тобі це робити? Звісно, що бувають і такі випадки, що ліньки щось писати, краще би полежав, але згодом розумію, що мене вже читає багато людей, вони кожного дня хочуть побачити щось новеньке і таки переборюю лінь і пишу щось.
Звісно, всім не догодиш темами, але як на мене, блог має бути всебічним, тоді людина буде мати про що писати. От є тематика блогу, наприклад, про любов. Пишеш, пишеш і колись тобі то набридає і ти не знаєш про що писати.
А коли блог на всі теми, то легше щось придумати та і просто щоб щось написати треба не сидіти в хаті чи в кабаку і пити 1517, а постійно брати і удосконалюватися.
Блог – це не є якийсь офіційний сайт, а це ваш щоденник. От ви дивитеся фільми, там колись показували що у людей, особливо в Америці були свої щоденники. Людина була розчарована і написала у ньому про це, була радісна – також написала, а тепер з розвитком технологій є блоги.
Цікаво коли ти читаєш про життя тієї чи іншої людини, а ще якщо ти зробиш користь суспільству – це вдвічі приємніше.
«Живий» приклад – похід із моєю майбутньою жінкою Ольгою Vrubli))) на Високий Замок. Хто не знає, то там зараз важко розгледіти місто. Але, проблему ми побачили і розповіли про неї громадськості. Як пообіцяли у Міській Раді, дерева обріжуть і все буде добре.
Також мені подобається читати про досвід тієї чи іншої людини у різних питаннях. Так, людина прогоріла, всі з неї сміються, але досвід є досвід і добре, що люди можуть написати про нього, який би він не був: гіркий чи солодкий.
Сьогоднішню статтю завершу словами: «Не лінуйтеся писати у блоги, це ж так добре зайнятися чимось корисним і ще приємніше, коли тебе читають».
Автор статті: Vorobus.
Воробусе, :facepalm: чоловіче, ми ще не побрались, а ти мені вже спокою не даєш))
vrubli, 😛 😛 😛 😛 😛 😀 😀 😀
Жоно моя, серце моє :music: :music: :music:
«Живий» приклад – похід із моєю майбутньою жінкою Ольгою Vrubli))) на Високий Замок. Хто не знає, то там зараз важко розгледіти місто. Але, проблему ми побачили і розповіли про неї громадськості. Як пообіцяли у Міській Раді, дерева обріжуть і все буде добре.”
Воробус працює 😆
Більшість думає що блоги вести просто але коли починають писати і зіштовхуються із проблемами тоді і починають забивати
не погоджуюсь з таким однобоким судженням, блог може бути і на одну специфічну тематику, але вести такий блог повинна людина, яка є сильною в даній темі, і таким чином їй вдається асоціювати її з різними аспектами життя і читачам такого блогу є чого повчитися в його автора, блог перетворюється на платформу для людей з схожими захопленнями та інтересами. Про любов це звичайно ще той боян, але є купа інших більш конкретних напрямків.
Я вже майже два місяці не оновлював всій блог не через лінь, а через те що критично не вистачає часу.
теж схожа ситуяція, як і з чорним вовчиськом. Часу малувато, та й з тематикою проблемно. Думки виросли, ніяк узагальнити не виходить. А писати як пукнув в ліфті, чи як наштовхнувся на камінь в під’їзді – немає бажання. Хоча не вилючаю. що прийде 🙂