23.11.2014 р. 
Не секрет, що наш з вами світ з кожним днем стає все більш комп’ютеризованим. Люди забувають за такі речі як читання друкованих книг, писання листів, нотаток і так далі.
Хіба могли колись старші люди подумати, що з часом їм не прийдеться брати папір, чорнило і не писати щоденні нотатки.
Все можна буде зробити за допомогою клавіатури, комп’ютера і відповідної програми.
Воробус недаремно згадав тему комп’ютерів та писемності. А все тому, що кілька днів тому я зрозумів, що з часом забуваю а як це писати ручкою чи олівцем.
Діло було так. Зустрівся я з колегами, хотіли скласти наш план відпочинку на вихідних, комп’ютера чи ноутбука під рукою не було і я скористався аркушем паперу і кульковою ручкою.
Яким було моє розчарування коли я почав писати. Букви Воробус писав так важко і такими вони були кривими, що просто жахнувся. Мої друзі ще почали мене запитувати а що ж такого сталося.
Звісно, що я промовчав, адже соромно про таке розповідати. А колись, пам’ятаю в школі у мене був дуже гарний почерк. Вчитель з української мови – пані Оксана мене неодноразово хвалила.
Час минув, придбав собі комп’ютера, широко його використовую у житті і за письмо забув. Ну, а для чого воно мені потрібне, так собі подумати.
На тому ж комп’ютері можна друкувати нотатки, переписуватися із людьми, а вітання надсилати не за допомогою листівок, а за допомогою відео-камер.
Тим не менше, розумію, що забувати за друковані видання, на кшталт книжок та власне письмо не треба.
Що Воробус почав робити? Все просто, почав читати чергову цікаву книжку, а теми, скажімо, для тих же публікацій почав записувати вручну у спеціальний блокнот.
Хоч якось спробую відновити свій колишній почерк.
Якщо у вас також є подібна проблема, раджу також час від часу пробувати щось писати, згадувати роки навчання і так далі.
Деколи у цьому плані суттєво допомагають діти. Ви з ними вирішуєте домашні завдання і, відповідно, самі згадуєте що і як колись було.
До речі, в ранньому віці дітей до комп’ютера не варто підпускати. Нехай спершу ази письма та читання здобудуть, а потім вже будуть бавитися в ігри – «як вбити комара» чи «посади город».
Розумію, увага тут розвивається, а от класика писемності забувається.
Бережімо власну мову, не забуваймо історію предків і все буде добре на нашій з вами землі.
З найкращими побажаннями, ваш Воробус.
Автор статті: Vorobus.
Варобус, “писемність” і “письмо” – це різні речі. Те що люди відвикають виводити букви вручну я думаю природній процес, і не потрібно над цим трястися, зрештою ми всі прагнемо до електронного документообігу і т.д., що дасть змогу економити кошти, берегти природу і оптимізувати бюрократію. А от з писемністю проблеми дійсно є, але думаю були вони завжди, просто з розвитком Інтернету, як платформи де може публікувати свою писанину кожна школота, проблема писемності більше вилізла на поверхню. Дійсно для того щоб грамотно писати треба багато читати, але чому саме “друковані” книжки? Досить того щоб те що ти читаєш було грамотно написано.
Воробусе, відучитися писати – це те саме як забути дихати або плавати. Цей фактор не зникає з роками, а почерк тим більше. Ти просто лукавиш у своїй статті, або просто в школі ти ніколи не мав гарного почерку і про те що ти пишеш в цій статті несусвітна маячня. 😀
Stakeholder, перед тим, як виправляти писемність пана Воробуса- навчіться самі правильно писати, і ставити розділові знаки там, де треба, а не лише там, де вам душа підказує.
Павло, і як ви такі чутливі до розділових знаків взагалі в нет заходите?)) тоді коли 90% користувачів пишуть суржиком і взагалі вживають неіснуючі в жодній мові слова, і це стосується навіть найрозкрученіших сайтів новин, вам так припекло докопатись до моїх розділових знаків?)) ну добре)) хотілось би побачити всю схему моїх помилок! 😡
Доречі порадив би вам потренуватись в осмисленні прочитаного), бо я “писемність” Воробуса не виправляв, а розділив терміни, які він змішав.
Stakeholder, розумієте, ви можете писати, як вам заманеться – ваше право)) але коли ви комусь дорікаєте “писемністю”, то будьте люб’язні писати якомога правильніше) щодо ваших помилок – їx є чимало)) почнемо з того, що “до речі” пишеться окремо, і опісля ставиться кома)) продовжувати перелік ваших помилок, в тому числі – пунктуаційниx, нема сенсу, я ж не ваш вчитель) зрозумійте мене правильно : я не xочу сказати, що ви погано пишете, або Воробус пише досконало) я xочу лише, щоб ви зрозуміли – якщо xочеш комусь вказати на помилки, то для цього треба самим їx не робити, або, принаймні, в дуже маленькій кількості робити, інакше до вас буде більше претензій, ніж до Воробуса) От і все) не сперечайтеся зі мною, добра вам))
Павло, шкода нівелювати такий “потік добра”, але все ж таки, знову наполягаю спробувати осмислити прочитане), оскільки про граматику взагалі не було мови. Також радив би спробувати писати коротші коменти, може тоді між початком і кінцем буде якийсь логічний ланцюжок, бо якщо я маю право і т.д., тоді для чого потім висувати якійсь абсурдні критерії?) Тай не сперечаюсь я), мені просто деколи цікаво досліджувати психологію персонажів, які сидять по ночам і виправляють чиїсь пунктуаційні помилки. 😮
О цікаву тему підняв Воробус щодо письма, але ще цікавішу пан Стейкхолдер щодо писемності.
“тоді коли 90% користувачів пишуть суржиком і взагалі вживають неіснуючі в жодній мові слова” А от я думаю, що не має нічого поганого вживати неіснуючі слова, бо як захочу, то придумаю якесь слово (до того не існуюче) сам і буду його вживати, а чому б і ні? От Шекспір, наприклад, частенько придумував власні слова і збагатив англійську мову понад тисячою нових слів. Якщо є якийсь новий термін, описа якого ще не існує, то так и проситься придумати нове слово.
Щодо граматичної правильності, то зараз є чимало ревнителів граматичної правильності мови (і мені буває теж дорікають за граматичні помилки, та я не ображаюсь), але на те в мене є така думка – мова – не є щось стале, їй властиво змінюватись, збагачуватись новими словами, а то й взагалі періодично міняти граматику. Не вірите, тоді візьміть будь-який львівський журнал чи газету, що видавались у Львові в 20-ті, 30-ті роки минулого століття (У Львові такі можна знайти на книжковому ринку біля Федорова), так там мова буде суттєво відрізнятись від сучасної, причому граматично, в тому числі написанням багатьох слів. А як до ваших рук потрапить україномовна газета з 19-го століття, то відміність буде ще більшою.
Тому критерій правильності мови вельми відносний, бо через сто років мова наша може змінитись ще більше і наші нащадки будуть дивуватись читаючи наші сьогоднішні дописи (навіть ідеально грамотні) та казати, “ото наші прадіди смішно писали” 🙂
Павло, а хіба слова вас, ви, вам не потрібно писати з великої літери?
YurOK,
В Правописі не регламентується написання займенника “ви” з великої чи малої літери.
А от не взяти ці слова в лапки у вашому реченні – це вже груба помилка) тому спочатку шукайте помилки в собі, а потім вже у інших)