Дана стаття являється вступною до циклу статей присвячених такій науці як кінологія, відносинам між собакою і людиною та соціальним проблемам пов’язаним з собаками.

Тут представлено основні постулати відносин між собакою та людиною.

В першу чергу важливо підкреслити, що протягом всієї історії існування людини, собака виконував кілька важливих функції, які полегшували першій життєдіяльність. А саме допомагали здобувати їжу (як правило в мисливстві), забезпечували охорону території, майна та самого ж господаря з його сім’єю, виконували функцію транспортного засобу, займались пошуком загублених, спасінням, тих хто у небезпеці, пошуком наркотичних та вибухонебезпечних речовин.

І цей перелік далеко ще не включив усі функції, які виконували і можуть виконувати ці чудові створіння. На мою думку найважливішою функцією та навіть особливістю є те, що вони можуть стати людині прекрасним надійним компаньйоном, який буде усюди супроводжувати, підтримувати і навіть розуміти Ваші проблеми.

Перейдемо безпосередньо до вибору собаки. Звичайно люди є різні, в них є різні умови проживання та фінансові можливості, різні смаки та уподобання стосовно порід собак. Проте основним важливим фактором вибору саме компаньйона являється мета з якою хочуть придбати собаку.

Хтось для охорони себе і сім’ї, хтось для екстер’єрної виставки, хтось для змагань, хтось просто як друга, нового члена сім’ї. Не будемо зупинятись саме на породах собаки, оскільки собаки усіх порід є по своєму унікальними і їх дисципліна буде залежати від самого ж господаря.

Варто застерігати тих, хто має намір купити собаку для дитини. Оскільки, якщо в домі з’являється собака, то вона є не для дитини, а для всіх, крім того є повноправним членом сім’ї, за якого з першого ж дня перебування виникає відповідальність. Тобто придбання собаки має бути єдиним рішенням усіх учасників сімейних відносин.

З першої ж хвилини, як щеня (або вже дорослий пес) з’являється у домі, то необхідно забезпечити йому особисте місце відпочинку (належним чином обладнане), відповідним харчуванням і крім того постійно треба давати розуміти собаці, хто є лідер. Саме процес побудови сімейної ієрархії буде вирішальним у дисципліні собаки і її майбутній поведінці.

Дещо про ієрархію. Варто наголосити, що собака вважає людську сім’ю як стаю, для них голова сім’ї є вожаком. Місце собаки у цій стаї є на останній сходинці. Умовно можна поділити ієрархію наступним чином: тато є лідером, після нього йде мама, потім йде дитина і вже після дитини собака. Тобто для собаки є кілька вожаків і серед них найголовніший є тато. Ніколи не можна дозволяти собаці рухатись по сімейній ієрархії догори, оскільки коли вона подорослішає буде біда (нападатиме на членів сім’ї, не даватиме брати її іграшки і пускати до кімнат і т.п.).

Отже, основне завдання це постійне пильнування за місцем в ієрархії собаки і при необхідності вносити корекцію.

Кожен може виховати так собаку як він забажає. Але тут треба прикладати багато зусиль, які виражаються у постійному пильнуванні за собакою, регулярній дрессурі, поступовому введенні у широкий соціум. Ніколи не існувало і не існуватиме дурних собак (за виключенням вроджених відхилень у психіці, а такі випадки трапляються вкрай рідко).

Існують дурні господарі, які не змогли виростити адекватну соціальну собаку. Не дарма кажуть: “Який господар – такий і пес”. Тому і загиджені парки, покусані дорослі і діти та інші неприємні речі є результатом діяльності людини (або ж скоріше її бездіяльності), а не собак. Будь-яку собаку, у будь-якому віці можна навчити і перевчити. Єдине що потрібне так це терпіння і великі зусилля.

Надіюсь, що дана стаття принесе певну інформаційну користь для тих, хто не мав справу з собакою, а також змусить задуматись тих, хто не дуже звертав увагу на чотирилапих друзів.

Автор статті: Lacost.