В історії українського гетьманства було небагато родин, з яких козацтво обирало кількох гетьманів. Представником такого роду був Михайло Дорошенко – перший гетьман у своїй сім’ї. (Потім його син Дорофій був наказним гетьманом, а внук Петро – гетьманом Правобережної України періоду «руїни»).

Про початки роду Дорошенків майже нічого невідомо. При перших письмових згадках про Михайла Дорошенка є свідчення про існування герба родини. Тому можна твердити про його шляхетське походження.

Відомо, що Михайло Дорошенко служив полковником у Петра Сагайдачного. Брав участь у московській (1618 року) та хотинській (1621 року) військових кампаніях.

Після смерті гетьмана Сагайдачного Дорошенко мав великий авторитет серед козаків і з 1622 року кілька разів обирався на гетьманство. Останній його прихід на цю посаду припадає на 1625 рік. Тоді поляки мали серйозні проблеми з повстанцями-козаками на чолі з гетьманом Марком Жмайлом.

Мудрими дипломатичними діями М. Дорошенку вдалося переконати поляків припинити каральні походи проти козаків і не чіпати повстанців. Самі ж козаки мали поставити на гетьманство М. Дорошенка із збереження життя і усіх козацьких почестей М. Жмайлу та іншим повстанцям.

Домовленості між новим гетьманом і поляками було офіційно закріплено «Куруківською угодою». За цим документом гетьман і старшина брала на себе відповідальність за «мир і спокій» на частині українських територій-полків (Корсунський, Черкаський, Переяславський, Чигиринський, Канівський, Білоцерківський), які надавалися в управління гетьману польським королем.

Михайлові Дорошенкові вперше після втрати української незалежності вдалося переконати (а десь і обхитрити) польського короля і шляхту й взяти під контроль православної республіканської козацької вольниці землі центру України.

Від польської влади вдалося домогтися збільшення козацького реєстру з трьох до шести тисяч. За це Дорошенко мав «утихомирити» Запорізьку Січ, що була зовсім непідконтрольною королю. Гетьман здійснив похід на Січ у 1626 році і змусив запорожців коритися саме йому (Дорошенкові), а полякам прозвітував про виконання завдання. (Хитрий був чоловік… і мудрий).

У 1628 році як абсолютно незалежний політик, гетьман Михайло Дорошенко втрутився у конфлікт-міжусобицю у Кримському ханстві (там рід Гіреїв не міг поділити владу). І, нажаль, загинув в одному з військових походів біля міста Бахчисарай.

Михайло Дорошенко був тим першим козацьким гетьманом, який дав розуміння українській козацькій еліті потреби активного використання дипломатичного ресурсу на ряду із військовими діями. Фактично він перший зкультивував поєднання політичного розуму і збройної сили для досягнення державницької мети.