Продовжую розповідати про пригоди, які зі мною відбувалися під час мого нещодавнього візиту до столиці України – міста Києва. А їх таки було ой як багато.

Це було дивно, але я жодного слова у минулих статтях не згадав про потяг яким ми їхали, а де як не там відбувається досить таки багато цікавинок.

Як не бухає цілий вагон, то провідник заспав, то радіо не вимикається, то якісь неадеквати бувають – все це траплялося з вашим автором і не раз. На цей раз на перших порах все було спокійно, ми з колегою сіли у поїзд, багато народу вже спало, бо Львів не був початковою станцією, розстелили все і давай по пивку. Як кажуть, за хорошу подорож. 🙂

Сидимо, балакаємо, аж тут ефір почав заполоняти невідомий дід. Спершу ми на нього не звернули уваги. Дід як дід, спить, голова все звисає, хропе як мамонт, але то таке. У поїздах далекого сполучення – це не є новиною. Але, коли я повертався з туалету, то побачив що дід вже спить на іншому місці.

Виявляється він просто був п’яний і зовсім не знав де ж то його місце знаходиться, загубився у просторі.

І ось дід вже майже біля нас. Підходить до сусіднього ліжка, бац і він вже там спить. Я так сміявся коли він взяв і обійняв ще якогось діда. Останній не зрозумів що сталося, почухався і далі спить, напевно теж не був тверезим.

Ходив так дід по ліжках, ходив аж до поки провідник не йшла відчиняти двері у туалеті і не побачила його. Провідник підійшла, одразу ж настала тиша у вагоні і тут вона каже, далі цитую: «Пане, а ви би може пішли на своє місце?». На що дід відповідав що він і є на своєму місці.

Поки йому сказали, що він заблудився, що не туди потрапив, поки знайшов своє місце – це вже цілий фільм можна знімати.

Але, який би там не був дід, краще би він спав там де спав. А то розбудили і він потім цілу ніч ходив і ходив в той туалет. Чи він такий затятий курець, чи сечовий міхур не тримає, але як я не люблю цих ходінь посеред ночі.

Слава Богу, що десь над рано діда вже не стало. Не подумайте що його викинули з поїзда Воробус і компанія чи його вкрало НЛО, все простіше – він зійшов на якійсь станції. У деталі я не вдався бо і так спати хотів.

Ось такі от справи. Так що якщо будете колись їхати потягом до Києва і під час сну почуєте що хтось із вами спить – це ймовірно герой нашої сьогоднішньої статті – дід-храпун, який не знає де його полка. 😀

А сьогоднішню статтю завершу словами мого хорошого товариша: «Будьте позитивні і все буде добре». 🙂

Автор статті: Vorobus.