Великодні свята справді дають добре перепочити. Після затяжної зими та традиційного посту погода виявилася просто супер. …І навіть хрущі над вишнями гудуть.

Під час Великоднього триденного відпочинку традиційно потрібно відвідати родину в різних кінцях як земної кулі, так і окремо взятої країни, області, району, населеного пункту.

Автора цих рядків спіткала приємна сподіванка відвідати рідних людей. Шлях пролягав у двох напрямках Львівської області: на Золочівщину і Самбірщину. Після цих поїздок стало глобально дуже сумно і гидко у питанні державної екзистенції і власного «я». Простіше кажучи у мене виникла нелюдська і нехристиянська ненависть до усього державно-владного, що є в Україні. У світле свято Великодня я нагрішив, бо вживав найбільш жалюгідні відомі мені слова і словосполучення стосовно усіх посадовців, що відомі мені як за посадами, так і за прізвищами.

Знищені дороги України – стали символом поступової втрати державності українцями, ганьбою навіть для злочинців від влади, нашою спільною бідою і приниженням. То дійсно страшно, щоб у ХХІ столітті автомобільний транспорт не міг пересуватися країною через злочинців-злодіїв, щоб нормальна людина праці не могла з комфортом подолати відстань у межах 50-100-150 км.!!! Це жахливо. Людям відлітали колеса, летіли підвіски, мости, розбивалися коробки передач.

Родина їде на свята, а через пофігізм влади потрапляє у стреси, влітає в копійку, тратить час на ремонт… Нас просто тримають за бидло, з нас тупо насміхаються чиновники усіх рівнів, вони нас не бояться, їм плювати, що ми не можемо нормально жити. При владі – зверхні й гидкі нелюди. І наші дороги є дзеркалом знущань над усіма нормальними і працьовитими українцями.

Усі ті мордовороти із ксівами поховалися за високими парканами своїх особняків, бухають і ходять по саунах з ментами, суддями і прокурорами. Закон розвернули до народу задом, до себе – як зручно і вигідно. Поскаржитися нікому, заступитися за простого громадянина нікому. Мєнт-патрульний тільки чекає як домахатися, що здерти з бабки і тд., і тп. Це не просто сумно, це просто вже пре від злості!

…Піду краще шиночки з ковбаскою з бурячками з хріном під стограм поїм. Може настрій зміниться.

P.S. Завтра на шашлик поїду… по тих дорогах склятих не одним українцем.