Чесно вам скажу, отримати важку травму ноги в середині літа – неприємно. Але, така вже доля Воробуса, що змушений зараз сидіти в гіпсі. І від долі нікуди не втечеш.
Для тих, хто не знає, скажу, що приблизно десять днів тому ваш покірний автор грав черговий матч футзальної першості і коли вже матч підходив до завершення я раптово травмувався на рівному місці.
Вердикт лікарів – тріщина і дуже сильне пошкодження голеностопа. Як мінімум на два тижні мені наклали гіпс, а по його завершенні вже будемо дивитися що буде далі.
А що буде зараз важко сказати.
Звісно, що всі мої плани накрилися і тепер змушений сидіти вдома у незапланованій відпусті. У перші дні думав, що завдяки травмі відпочину, але чесно – зараз не до відпочинку. Краще бути здоровим.
Пересуватися мені важко, їсти також готувати важко і з кожним днем гіпс все більше та більше набридає. Паралельно дивлюся на своїх ровесників, які десь їздять, гуляють теплими вечорами, а мені на жаль важко це робити.
Та це нічого, так завжди не буде, Воробус навіть почав читати книжки, що до цього часу робив дуже мало.
За декілька днів почав призвичаюватися і ходити на милицях. Теж випробування не з простих і проблема полягає у тому щоб не стати хворою ногою на землю.
Поступово призвичаївся до гіпсу, деколи випадає нагода прогулюватися. Все-таки, постійно сидіти в хаті – це не моє.
Спека. Коли сьогодні пішли дощі, то моя душа почала радуватися. Не подумайте, що я так не люблю тепло. Його то люблю, але гіпс все більше й більше набридає і відчувається свербіж.
Вже навіть не пам’ятаю коли то нормально зумів поспати вночі.
Щодо питання друзів, колег по футболу чи зіграє ваш автор на традиційному щорічному фанатському турнірі – «Чернігівське», то відповіді на це запитання зараз дати не можу. Лише по знятті гіпсу, а його ніби мають знімати цього тижня зможу сказати про терміни одужання.
Якщо зараз робити які-небудь прогнози, то 40 на 60 % що Воробус таки не зіграє . Занадто мало часу до турніру, а виходити на поле не у формі – це також не порядок.
Хоча, все дасться чутися, як сказав мені друг – «Головне бути здоровим, а футбол – це вже як вийде».
Користуючись нагодою хотів би подякувати всім друзям, знайомим, родичам, які не забувають, а підтримують у цю важку хвилину.
Так завжди не буде…
Автор статті: Vorobus.
Воробусе, кидай милиці і переходи на велосипед, або на лісапет… 😀
Перебитые крылья заростут и окрепнут.
Поднимуся тогда я в небесную высь…
🙁