Навіть не думав, що публікація про те, як Воробус готував страву за рецептом Ольги викличе такий фурор. Кожного дня люди пишуть все більше та більше . Хтось хвалить, хтось навпаки критикує, але десь подібного ваш автор і очікував.
Людям вже набридли буденні справи, робота, сім’я, проблеми міста і вони хочуть «крові». Звісно, останнє слово вжите у переносному значенні і тут мається на увазі гумор з автором блогу як він щось спалить, щось не так зробить.
Нагадаю коротко як прийшла ідея щось приготувати. Якось спонтанно списався із моєю хорошою знайомою – Ольгою і на моє запитання а чи може вона щось порадити приготувати на обід вона відповіла що звісно що так. Ще колись спробую написати про кухні на замовлення, бо ця тема також багато кого цікавить, хто любить готувати їсти, але сьогодні не про це.
Десь були побоювання що зроблю щось не так, бо на листку був лише рецепт, але хто не ризикує, той що не робить? Правильно, не п’є пива, тобто шампанського. 😀
Мене досить часто запитують, а чого то Воробус так мало пише на тему кулінарії? Одна дівчинка мені навіть написала що давай готуй щось і нічого її не хвилює. 😀
Страва з горем по полам вийшла, і почалося. Люди почали коментувати та коментувати. Аж самому було цікаво що напише народ. 😀
До речі, Ольга сказала, що я практично все добре зробив, єдине що можна було ще поверх макаронів додати зелень. 🙂
Звісно, приємно що так сильно приділяється мені увага, але готую по мірі можливості. Якщо є щось цікаве, то стараюся описувати про це на нашому з вами ресурсі. Не буду ж писати про те, як зранку смажив яйця і робив канапки. Думаю це робити вміє кожен.
Хоча, зустрічав різних унікумів за все своє коротке життя, тому бувають і казуси.
Що пропоную робити і на далі? Зацікавив мене коментар нашого дописувача із ніком – Vik. Він, зокрема, написав щоб я приготував страву під назвою – «різотто». Воробус би то приготував, але не маю жодного тлумачення, а що ж це взагалі таке, які продукти треба і як це все готувати.
Тому, через блог звертаюся до наших дописувачів. Якщо ви дуже хочете, щоб Воробус щось приготував залюбки пишіть свої рецепти у коментарях до цієї або ж до іншої кулінарної публікації, а я вже постараюся задовільнити ваші побажання.
Також, не забувайте, що ще досі функціонує рубрика – «Запитай у Воробуса».
Туди також можна присилати свої запитання і не лише на тему кулінарії.
Смакуй із Воробусом. 😀
Автор статті: Vorobus.
Кулінарний гумор:
Дружина чоловікові:
– Любий, у мене кролик в духовці. Простеж за ним, а я вискочу за овочами.
Повертається через пів години:
– Ну, як справи, любий?
– Все в порядку. Кролик з духовки не виходив!
😀 😀 😀 😀 😀
Ой і захотілося мені вареничків з картинки. Пропоную Воробусу зробити вареники і запросити відвідувачів у гості 💡 🙂 🙂 🙂
Вареники з вишнею
Інгредієнти:
0,5 склянки кефіру;
0,5 склянки молочної сироватки;
1 чайна ложечка соди;
1 яйце;
2,5 ст. ложки цукру;
600 гр. борошна;
450 гр. спілої вишні.
Жменю борошна змішати з парою ложок цукру, сіллю й не гашеною содою;
у мисці збити яєчко з сироваткою і кефіром;
тільки після цього всипати туди заготовлену борошняну суміш;
поступово додавати в тісто борошно, стежачи за тим, щоб воно не вийшло занадто пружним.
Гарне тісто для вареників з вишнею повинне злегка липнути до рук і бути м’якеньким. Тепер його можна відкласти поспівати у сторону й зайнятися начинкою.
Вимиті плоди необхідно очистити від кісточок і присипавши цукром поставити в сторонку. Нехай вишня добре просиропиться, а поки можна розкотити тісто в джгут і вирізати з нього кружки, куди й будуть укладатися вишеньки. Через хвилин п’ятнадцять-двадцять можна викладати начинку на круглі заготовки, акуратно защипуючи краї, щоб не пролився солодкий сік. Саме в ньому таїться секрет соковитості вареників з вишнею.
Відварювати вареники з вишнею потрібно в підсоленій воді з додаванням чайної ложечки соняшникової олії, 5 – 7 хвилин. Після вимикання вогню потрібно почекати ще хвилинку й тільки потім викласти їх шарами на велику тарілку, змазану вершковим маслом присипати їх цукром.
Смачного