Пише і не показує Воробус. Не думайте, що автор блогу десь пропав, він є, просто зачаївся. Як каже мій хороший товариш, цитую: «Воробус сидить та спостерігає».

Не знаю як там хто, що там думають про автора блогу, а для мене ці дні були дуже емоційними. Довго думав чи треба цієї новиною поділитися із своїми читачами.

Думав, гадав, але таки поділюся. Все-таки, наші читачі для нас дорогі і вони мають бути в курсі всіх подій, які відбуваються в житті автора блогу.

Так от, якщо ви зараз стоїте і робите зарядку, то радив би взяти та присісти.

Сьогодні вдень в одному із коментарів до «свіжого» посту наша читачка і по-сумісництву моя майбутня жінка – Ольга Vrubli написала, цитую: «Ех, Воробус уже не той…

А колись він писав про наше весілля».

Читачі вже бува подумали, що кохання таки вмерло, почуття зникли, але вони помиляються. Ми і надалі кохаємо один одного, просто є така фішка в молоді не розповідати про своє особисте життя.

Розповідь розпочинається лише тоді, коли все у пари складається добре або, як кажуть у Західній Україні, усе гаразд.

Так от, від імені чарівної Ольги та мене, Ігоря Воробуса, хочу поділитися з вами, читачі блогу, чудовою новиною.

Пауза, барабани… одним словом Ольга чекає від мене дитину.

Це дуже прекрасне почуття. Ми вже давно розписалися, але про це нікому не говорили.

Весілля ми планували, але щоб запросити всіх гостей нам таки не вистачило коштів. Але, не все так погано у нашому домі. Гроші ми збираємо, Ольга і надалі займається перекладами, я відкрив маленький бізнес. Тому, все має бути гаразд.

Знаю, знаю, всіх цікавить коли буде дитина? Так от, по секрету скажу, що наша спільна з Ольгою дитина вже має чотири місяці, це буде хлопчик і вже домовилися первістка – Тарасом.

Чому саме це ім’я? Відповідаю, в честь нашого геніального поета. Ми коли лягаємо спати чи гуляємо, то завжди його цитуємо. Чого вартують лише слова: «Кохайтеся чорнобриві та не з…».

Вагітність проходить добре. Ба, навіть більше, я став культурним: почав читати багато літератури про те як стати татом, відмовився від традиційного вживання 1517 з місцевими холостяками (вже не той вік), ми разом ходимо на різні перевірки.

Якщо все буде добре, то можливо буду і при родах. Принаймні паспорт закордонний вже є, народження первістка має відбуватися в місті Удіне (Італія).

Любов таки врятує світ, принаймні хочеться в це вірити. Ніколи би не подумав, що блоги можуть так з’єднати людей. 🙂

Автор статті: Vorobus.