Є в мене один колега, ім’я називати з етично-моральних норм не буду, який дуже сором’язливий. Він коли десь з нами не їде в подорожі вічно мовчить.

Ми деколи буваємо жартуємо на кшталт, а ти що хіба був з нами, тебе ніхто не бачив. Такий собі сірий кардинал.

Скільки разів Воробус не пробував його розвеселити, мені цього не вдалося. Методи також різні застосовував, але все марно.

Приїхав автор блогу з чергової подорожі і одразу ж наступного дня до мене звернулася подруга із запитанням саме на тему цього хлопця.

Чому він такий сором’язливий, чи давно в нього це і так далі. Ба, навіть більше вона попросила мене написати статтю саме на тему сором’язливості і як її позбутися.

Думав Горобус, гадав і таки кілька варіантів придумав. Ось вони:

1. Щоб не бути сором’язливим треба просто взяти і випити собі алкогольних напоїв.

Кажуть саме він робить людину більш відкритою, язик стає «підвішаним» і так далі. Пробував – не помагає. Хлопчина як таких алкогольних напоїв не вживає.

2. Робити людину більш ініціативною.

Як саме? Наприклад, тягти з собою на дискотеки, різні забави, культурні події тощо. Пробував – не допомагає. Його це не цікавить.

3. Давати людині більше прав лідера колективу.

Ну, наприклад, в горах, зробити керівником групи. Пробував – не допомагає. Полюбому хтось із емоційних людей бере на себе ініціативу і скромняга залишається в стороні.

Тепер варіанти, які не пробував.

4. Звернутися до психолога.

Можливо він поговорить з хлопчиною і той розповість чому він такий, чого веселощів в житті нема й так далі. Деколи людям треба просто виговоритися і все мине.

5. Звернутися за допомогою до дівчат.

Ми ж їх любимо і саме вони часто допомагають нам ставати веселішими, добрішими. 🙂

6. Нічого не робити.

Якою є людина, такою вона й залишиться. Це просто в неї такий тип характеру. Хтось є холериком як Воробус, а хтось просто флегматиком.

Головне щоб людині було добре, а те що там про неї думають інші люди – це так, дрібниці.

До речі, останнім часом почав чути заклики від своїх знайомих сходити на тренінги по удосконаленню особистості. Звісно, я всім відмовив, бо впевненості мені явно не бракує. Хоча, можливо й вони якось допомагають.

Якщо у вас, читачі блогу, є свої поради на тему: де взяти впевненість обов’язково залишайте у коментарях до цього посту. Тема, як не як, актуальна.

Автор статті: Vorobus.