Не є секретом, що Воробус і надалі перебуває в депресивному стані. Щось не так зі мною, чи можливо я собі все це надумую? Моя френдзона каже що таки надумую.

Ну, от поїхав сьогодні грати у футбол, програв, зіграв якось вальяжно, хоча чесно зараз собі думаю що міг прибавити якби захотів.

Після гри прийняв душа та й вирішив прийняти пропозицію нашого постійного читача та вже автора багатьох публікацій – пана Омелька Косопизда поїхати в центр нашого міста та попити квасу.

А чому б і ні? Погода – хороша, досить таки тепло та й посидіти в хорошій компанії завжди цікаво.

Шукали місце де б то попити квасу і раптом йдучи по вулиці Вірменській (дім 15) натрапили на кнайпу, яка має просту назву – «Хліб та вино».

Пам’ятаю ще свого часу мені колега розповідав, що тут продають пиво у закрутках.

Хмм, цікаво було би його попити. Знаю, зараз скажете що той Воробус вже себе балує тим пивом аж занадто. Та не сказав би, але коли є бажання, то можна й перевернути бокальчик.

Що ж, зайшли ми у кнайпу, нас зустріла симпатична офіціантка (як виявиться згодом її звати Ірина) та й почали питати за згадуване пиво.

Вона була з нами дуже люб’язною і пообіцяла принести його за мить. Воробус та Омелько довго не думали та й сіли на вулиці.

Тут і за дівчатами поглядіти можна (вони в нас ще ті) і просто подихати повітрям, а то автор блогу нині мав тренування в «сауні».

За мить дівчина, яка була дуже привітна (і це вважаю хорошою рисою офіціанток) принесла пиво в закрутці на дошечці, де з ним йде ще у комплекті відкривача та кусок риби. Правда точно не знаю яка це саме риба, але здається мені що це бичок.

Коштує таке задоволення 27 гривень.

Що ж, починаємо пробувати. Воробус почав відкривати пиво як банку «вогірків» з підвалу. Відкрив та й почав куштувати. Сміялися ми довго з того, що аж люди, які проходили повз гляділи а що ж це ми таке п’ємо.

Одна пані полячка навіть спитала а со це?

На смак пиво таке нічо, навіть трошки вставляє. Колега Косопизд навіть почав жартувати а що б було якби нам принесли трилітровий бутиль. 😀

Щодо решти страв, то тут часто п’ють вино, адже його є багато сортів, а також їдять різного роду закуски з хліба. Не даремно кабак називається – «Хліб та вино».

Розговорилися ми так з офіціанткою, що вона аж нам свічку засвітити хотіла на столі. Але, був ще день і ми сказали що треба трохи економити.

Загалом посиділи нормально, Воробусу аж на душі стало легше. 😀 Проте, час невблаганно минав і нам треба було вже покидати цю місцину, щоб повернутись?

Автор статті: Vorobus.