Робочий день завершується, тому як не крути, а чергова публікація на блозі про Львів таки з’явиться. Буде вона філософського плану.
Як часто люди плачуть? Буває – скажете ви.
Чому вони це роблять? Щоб показати таким чином свої емоції. Недаремно кажуть, що коли людина поплаче, то їй стає на душі легше.
Але, ж не всі плачуть. Подейкують що хлопці не плачуть?
Чому? Блог Воробуса вирішив це з’ясувати і перевірити чи це правда чи ні.
Отже, чому хлопці не плачуть?
Як на мене, є такі варіанти:
1. Тому що їм не пасує плакати.
От уявіть собі, йде людина по вулиці, гарно одягнена, всі на неї дивляться, а вона ні з того ні з сього починає плакати. Для чого це? Чоловік є чоловік і йому просто не личить плакати.
Соромно має стати як не як.
2. Хлопці не хочуть бути подібними на дівчат.
Досить часто чую в розмовах між хлопцями, що вони не хочуть бути такими як дівчата. Тобто, дівчата часто плачуть, завжди все переживають. От хлопці явно не такі, а плач лише може показати нашу слабість.
3. Чоловік – опора сім’ї.
Не секрет, що коли дівчина шукає свою половинку, то часто дивиться на риси характеру хлопця, чи він не алкоголік, наркоман та й зрештою слабак.
От уявіть собі в сім’ї сталася якась біда. Тьху-тьху, звичайно, але все ж. Жінка починає плакати, діти теж. І що в цій ситуації чоловікові також плакати? Він має бути сильним, бути надійною опорою в сім’ї, стосунках тощо.
Тому, із-за цієї причини чоловіку не треба плакати.
З іншого боку, якщо так подумати, то деколи може і чоловік заплакати. В яких ситуаціях?
Наприклад, на похороні рідної людини чи від тієї ж радості.
От захотілося заплакати, то для чого себе стримувати?
Чи плакав колись Воробус?
Я знаю що подібне запитання можуть задати наші читачі вашому автору. Випереджаю всіх наперед і скажу, що бувало, але це було настільки рідко і давно що я вже навіть і не пригадую подробиць.
Знаю, що раз бачив як відомий блогер міста Львова – пан PVS плакав, коли на кінцевій зупинці біля ТЦ «Магнус» він не міг сісти на маршрутку що прямує в такий район нашого міста як Рясне.
Ех, шкода мені тоді його стало.
Якби там не було, який би настрій у вас не був плакати – це для слабаків. Завжди є вихід із будь-якої ситуації. Навіть тоді, якщо прийдеться шукати вихід через вхід.
Тримаймося!!!
Автор статті: Vorobus.
Брєд від початку до кінця.
а) Плачуть всі. Просто межа до якої треба довести у всіх різна.
б) «не пасує», «опора», «слабкість» — брєд. І ні про один з них людина доведена до нервового зриву не думає.
в) Маршрутка — це не та сутність, яка здатна мене довести до сліз, тому всі твої спостереження — максимум плід щедрих вливань твого фірмового 1517 🙂
PVS, тепер в мене фірмове – це Різдвяне 😉 😀