Новий рік вже не за горами, завершуються останні приготування до святкування, але блог Воробуса свою роботу поки не припиняє.

Святкувати будемо вночі, а поки що ваш покірний спробує порадувати своїх читачів новими публікаціями.

Про що будемо говорити сьогодні? Відповідаю, про лижі, а також підведемо підсумки роботи ресурсу в грудні місяці.

Розпочнемо із лиж. Отже, нещодавно хороший мій знайомий пан Ігор здійснив подорож на Драгобрат.

Відома ця міжгірна долина тим, що тут розташований найбільш високогірний гірськолижний курорт Українських Карпат. Їхати туди зі Львова далеченько, тому не кожен хоче сюди пхатися.

А якщо вже і їхати, то на мінімум два дні.

На Драгобраті Воробус ще не бував, але скажу вам по секрету, що планую туди поїхати. Можливо це станеться ще цього року. Якщо ні, то поїду вже наступного.

Нещодавно мій хороший знайомий – пан Ігор їздив з друзями туди і по приїзді поділився враженнями від катання та і загалом Драгобрату.

Далі цитую слова лижника:

Доброго дня, читачі ресурсу під назвою – блог Воробуса. Отже, на Драгобрат ми їздили з друзями на два дні. Спосіб добирання вибрали ідеальний – на авто. Автобуси туди також їздять, але рідко.

Їдемо на авто в Ясіню, а потім вже на гору вас везуть бобіки. Чимось мені це нагадало Славське. Така поїздка в одну сторону вартує від 60 до 75 гривень.

Проживання досить таки дороге. Знайти хату менше ніж за 250-300 гривень дуже складно. Правда сюди включене харчування.

Щодо катання, то воно досить таки дешеве. Підйом а бугелях коштує від 10 до 15 гривень за один раз. Є ще кріселко. Його ціна – 20-30 гривень за раз.

Драгобрат і Буковель дуже відрізняються. Драг – це в основному дикі гори і трохи трас. На Буковелі як ви знаєте все по-іншому.

Каталися ми в основному в диких місцях з фрірайдерами з групи IFRider, які показали нам найкращі місця для катання, і ми зробили багато чудових спусків по цілині між ялинками у лісах та ярах. Снігу там настільки багато, що часто ми провалювалися по пояс в сніг. Матінка-природа вже постаралася як слід. Чого і слід було очікувати.

Найбільший екстрим – це було катання вночі, де ми піднімались на гору в снарязі(боти-лижі) наверх пішки, дуже важко і довго 🙂 А вже потім в темноті спускались.

До мінусів відніс би те, що загального абонемента на катання нема. На кожному підйомнику свій власник.

Загалом поїздкою дуже задоволений. Якщо випаде нагода ще не один раз туди поїду.

Насамкінець, пропоную переглянути відео якраз із Драгобрата:

Автор статті: Vorobus.