Як відомо, в ці дні Україна вшановує пам’ять трагічних подій майдану. А саме людей, які загинули насильницькою смертю у боротьбі за волю та долю нашої з вами держави.

Їх називають не просто люди, а Небесна Сотня.

На жаль, війна далі триває, навіть незважаючи на те, що було оголошено так зване перемир’я. Який вже раз?

Та і дивує громадськість те, як легко ми віддали стратегічне місто – Дебальцеве, яке в останній місяць лише й було на вустах наших співвітчизників.

А скільки людей загинуло…

Вчора і сьогодні у місті Лева проходять різного роду поминальні заходи.

Зокрема, вашому автору вдалося після роботи взяти участь у мовчазній ході, яка проходила від пам’ятника жертвам комуністичних злочинів і завершилася на проспекті Свободи навпроти пам’ятнику Тарасові Шевченку.

В ній взяла участь велика кількість людей, які несли у руках державні прапори, прапори Небесної Сотні, а також запалені лампадки з яких згодом було викладено полум’яний Тризуб.

Викладання супроводжувалося піснею «Плине кача». Опісля слово взяв ведучий і почав називати ім’я кожного Героя, який загинув у боротьбі за нашу волю, свободу, а також майбутнє.

Можливо якби не вони, то не бачити би нам зараз незалежності, а вкотре бути у полоні Російської імперії.

А далі була хвилина мовчання і масове виконання гімну України. Спершу мені здавалося що на площі біля пам’ятнику Тарасу Шевченку мало людей, але я помилявся.

Згодом їх назбиралося дуже багато. Все-таки, доля країни зараз найголовніше.

Коли повертався додому побачив і другу сторону медалі. Розумі все, там сьогодні п’ятниця, хочеться розслабитися, випити вина, пива, горілки, але це вже можна робити так щоб хоча б ніхто цього не бачив.

А людям все рівно, п’ють, курять, веселяться….. Воробус говорить не за всіх, але якось то не пасує.

Пам’ятаймо про наших Героїв, які поклали життя за нас…. І будемо сподіватися що війна вже незабаром завершиться і ми таким будемо жити у спокої.

Насамкінець, пропоную переглянути відео, яке показує як студенти та громада міста віддають шану Героям Небесної Сотні:

Царство їм небесне…

P.s. У найближчих публікаціях на блозі будемо роздумувати над тим як краще було би вшанувати пам’ять Героїв. Це має бути міст, алея, пам’ятник чи щось інше….

А поки що Ігор Воробус лягає спати, щоб вже завтра порадувати вас чимось цікавеньким.

Автор статті: Vorobus.