Великдень потрохи наближається, а це означає, що вже зараз можна спаковувати свої кошики і йти освячувати пасочки, ковбаску, шиночку, яйця і так далі.

Час настав… Але, не надумайте сьогодні це все їсти. Треба почекати завершення Великоднього Богослужіння, а вже потім приступати до споживання їжі.

Та, зараз не про це.

Поки ваш автор ще не пішов святкувати розповім про фестиваль писанок, що із 3 квітня проходить у нашому місці.

Чесно признаюся подібний захід бачу вперше. Хоча, фотограф пан Роман Тупись, який склав мені компанію на цьому фестивалі у приватній розмові сказав мені що минулого року писанки у Львові теж показували.

Сам фестиваль відбувається на площі Музейній. Хто не знає де це скажу, що це район Домініканського собору.

От якщо дійдете до головного входу цієї будівлі, то писанки неодмінно побачите.

Що ж, бачимо в далині писанки і пробуємо підійти ближче. Грошей платити за вхід не треба, єдине що біля найбільшої Писанка, висота якої три метри стоїть скринька де кожен охочий має змогу кинути кілька гривень на благочинність.

Цьогоріч організатори збирають кошти на обладнання палати кардіологічного профілю в І дитячому відділенні ЛОДКЛ ОХМАТДИТ.

Ну, але кидати чи не кидати гроші – це вже особиста справа кожного.

Писанок на площі Музейній є досить таки багато. Пробував рахувати, але напевно з математикою у мене вже кепсько. То ж точної кількості не скажу, припущення що є їх близько 50-ти.

Що на них зображено? Відповідаю, дерева, квіти, птахи, образочок, вишивка тощо. На одній із них навіть є зображення Ісусика якого Діва Марія тримає на руках.

Прикольно так.

Люду на фестивалі небагато. Не те що їх взагалі нема, просто одні приходять, інші відходять. Запам’яталася мені парочка що робила такий популярний вид фотографії зараз як селфі.

З першого разу це зробити не вдалося. Чому? Мабуть тому що інші люди заважали. 😀

Родзинкою «писанкарства» є трьохметрова писанка із використанням елементів художнього ткацтва та дерев’яних символів із етнічними мотивами. Воробус пробував зрівнятися із писанкою, то вона від мене значно більша.

Виходить є куди мені рости.

Ось такі от справи. Святкуємо і не забуваймо про традиції українського народу.

Більше фото із фестивалю писанок можна переглянути тут.

Автор статті: Vorobus.