А зараз трошки гумору. Життя в нас в останні дні виглядає якимось сіруватим, тому буду пробувати веселити наших читачів.

Отож, зустрічаю якось на днях знайомого й той каже, що буде зі мною говорити, але спершу треба йому знайти пана Едзя.

Думаю не важко здогадатися що таке Едзю й хто туди ходить. Це одна з різновидностей назви туалету, який як лише не називають.

Саме про туалети ми й будемо сьогодні говорити у черговій публікацї на блозі.

Щодо його історії виникнення, то вона оповита таємничістю. Кажуть, що до туалетів відносилися в минулому з великою обережністю й ніхто про нього ніколи не говорив.

Це свого роду капітан очевидність, що люди кудись та й ходили справляти свої потреби. Тим не менше, історики кажуть, що колись люди починали з того, що пісяли чи какали в річку, водойму й все це згодом стікало.

Згодом від цієї ідеї люди відмовилися й почали будувати майданчики обгороджені камінням.

Але, й ця ідея зазнала краху.

Причина? Все просто, ще багато тисячоліть тому у світі були епідемії і люди почали всерйоз задумуватися над створенням водовідведень.

Перший туалет же сидячого типу був побудований ще за часів царя Гороха, а точніше в 2600 році до нашої ери і належав шумерській цариці.

Будете сміятися, але в світі навіть відзначають всесвітній день туалету. Якщо не помиляюся, він припадає на 19 листопада. Відзначати його почали з 2002 року.

В нашій країні, а саме в столиці – місті Києві є музей історії туалету.

Тепер переходимо до назв. Як тільки лише не називають туалет. У місті ще аж так сильно назви не міняють, а ось в сільській місцевості перли вилітають ще ті.

Наводжу перелік найцікавіших назв:

Якщо ви коли-небудь бували в селі, то там найпоширенішою назвою туалету є виход. Це така хатинка десь біля хати, куди заходиш і думаєш якби то швидко звідти втекти.

Хоча, деякі господарі всерйоз відносяться до його побудови. Чому так? Кажуть, що який в господаря туалет, такий він і господар.

Ще доводилося чути такі назви:

Параша, сральнік, ОО, на очко, виходок, чоловіча та жіноча кімната, сортір, WC, клозет.

Якби там не було, яку назву би не придумували, але в господаря дійсно має бути хороший туалет.

А, насамкінець, розповім такий анекдот.

Приїхав якось хлоп з Волині в столицю, захотілося йому в туалет. Приходить до нього й бачить надписи: «М» і «Ж». Стоїть, думає, «М», то певно для москалів, «Ж» – для жидів.

Ну, що ж, я хлоп з Волині буду сідати посередині.

Автор статті: Vorobus.