Цю події чекали ціле літо і осінь. Дати відкриття називалися різними, але все ж його офіційно відкрили після ремонту 12 грудня, коли баскетбольна команда Політехніка-Галичина зіграла матч першості України із Дніпро-Азотом.

Мабуть, Ви здогадалися, що мова сьогодні піде про палац спорту Галичина, який був на реконструкції і нарешті вже готовий приймати матчі ігрових видів спорту.

Хоч як я вже зазначив палац відкрили ще на початку грудня все якось не випадало можливості там побувати. Можливо тому, що там проводила матчі лише баскетбольна Галичина. Футзалу і гандболу там поки що не було. І ось завдяки товариському матчу між збірними України і Польщі із футзалу Вашому автору довелося там побувати і оцінити зроблені роботи.

Спершу скажу, що колись палац спорту був відомий у Львові під іншою назвою – Будівельник. Його так і називають і тепер. Згодом спонсори Політехніки-Галичини зокрема НПК “Галичина”, викупили його і перейменували на теперішню назву.

Питання реконструкції споруди напрошувалося вже давно. Ну що це таке? Один порядний зал у Львові, а дах протікає. Пам’ятаю був на якомусь матчі, то працівники за воротами клали шмати, бо дах протікав і все текло по стінах. Ну і крісла були ніякі. Якісь старомодні. Тепер бачив навіть в селах вже ставлять пластикові сидіння. 🙂

Але, найгірше у тому залі мабуть була вмістимість і освітлення. Був випадок, що я був на футзалі, де зустрічалися два лідери чемпіонату. То людей було стільки, що яблуку не було де впасти. Люди навіть додумувалися іти на другу сторону ставати на балкони. а в цей час вже тренувалися команди. адміністратори відповідно сварилися, але що зробиш. Вболівальники також мають десь сидіти чи принаймні стояти.

Власники баскетбольного клубу навіть використовували додаткові трибуни, але на гандболі і футзалі вони пролітали. Розміри майданчика у цих видах спорту більші.

І ось довгоочікуваний ремонт. Тривав він приблизно 5-7 місяців. То йшли розмови, що грошей не має чи документи не підписані. Та фіг його знає, що там мішало. А страждали від цього вболівальники. Баскетбол Політехніка проводила всі матчі на виїзді. Футзал – це взагалі …

То матчі на Ска проводили, то у спорткомплексі університету Франка. На СКА ще більш менш, а от в універі на трибунах стоять якісь стовпи. Ніфіга не видно. 🙁

Зайшовши у палац спорту відразу нічого не помітив, а от піднявшись на другий поверх побачив, що підлогу напастували класно. Ще досі запах від пасти лишився, але це мене вже порадувало. Сам зал вразив тим, що повністю помінявся. Замість старих сидінь поставили нові – пластикові. Тепер замість 300 глядачів Галичина може приймати 1500 глядачів на баскетболі і близько тисячі на футзалі і гандболі.

Чесно сидів я на тих сидіннях. Але і мені і багатьом людям вони не сподобалися. Якісь тверді вони, що аж одне місце після них болить. 🙁 Якщо повний зал, то потрібно нахилятися і трохи зле. Якщо рівно сидиш, то ще більш менш. Але, ладно добре, що хоч такі є.

Паркет замутили класний . А ще і пофарбували, таке враження, що палац збудували новий. Все чисто, євроремонт. Бачив глядачі навіть стояли на балконі на 3 поверсі. Не знаю, там не був, але мабуть також непогано дивитися звідти.

Із другого боку зробили балкон для журналістів. Там стоїть вся преса і оператори. Чув навіть, що тепер з’явилися нові можливості для трансляцій. Це радує. 🙂 Ми прогресуємо із кожним днем.

За воротами понатягували штори, щоб м’яч не лупив по стінах. Також, за словами директора палацу, замінили дах, освітлення, витяжки, теплові комунікації, встановили два нових табло.

Правда мені здається пару ламп вже не світило. Згоріли чи що?

Загалом, за інформацією того ж директора – Савицького, на ремонт витратили близько 8 мільйонів гривень.

Також, за словами директора спорткомплексу, замінили дах, освітлення, підлогу, трибуни, витяжки, теплові комунікації, встановили два нових табло.

Ага, забув сказати. Туалети також відреставрували. Тепер Європа. а то колись було як в … Думаю самі здогадаєтеся.

Загалом, за інформацією голови спорткомплексу, на ремонт витратили близько 8 мільйонів гривень. Але, думаю це того варто. А то інші міста мають палаци спорту, а ми ні.

Я розказав майже всі плюси. Мінуси також є. Не все так гладко у тому Будівельнику. Ой, забувся, Галичині.

Про виходи не подбали. Знову виходиш після якогось модного матчу, де аншлаг, а двері всі позачиняли. Починаються толкання і сварки людей. Хто має вийти першим, хто другим. І страшні ці двері якісь. Що не кажи, а вони відіграють велику роль у іміджі споруди. Не залежить чи це палац спорту чи двері до хати. Та і перший поверх страшнувато виглядає. якщо вже робити капітальний ремонт, то робити все. Сподіваюсь, що це згодом дороблять.

А найбільше нервує – це те, що є місця в залі, де взагалі нічого не видно. Живий приклад:

Взяв знайомий квиток, бо тепер вхід платний. Сів і нічого не видно. Каже до мене: “То місця за шторами. Хіба на них можна дивитися”. Ну ж треба думати. Добре, одна людина змовчить, бо їй пофіг. А от, друга то ні. І починаються скандали. Отак, що маємо, то маємо. 🙁

Насамкінець пропоную переглянути відео, де Ви можете побачити як проходить матч у палаці спорту Галичина:

Ось такий він – відреконструйований Палац спорту Галичина.

Автор статті: Vorobus.