Травма Воробуса. Як це було…

Свого часу один хороший знайомий назвав Воробуса другим Роббеном. Чому так?

Відповідь проста. Тому що, як тільки я починаю набирати форму й грати у футбол на високому рівні, то через деякий час отримую серйозну травму і вибуваю з гри на декілька місяців.

Скільки вже таке траплялося. Була свого часу і зламана рука, і велика кількість вибитих пальців, і тріщина в гомілкостопі, і проблеми з паховими кільцями, і з меніском. Навіть вже подумував, а чи не завершити мені виступи.

Час минув, травми поступово мене почали покидати й нарешті почав більш-менш стабільно виступати. А нешодавній літній та, особливо, зимовий сезон стали для мене одними з кращих у спортивній кар’єрі.

У 2015/2016 виграв більше кубків чим за весь час гри у футзал до того.

Але, не все так просто як здається. Наприкінці зимового сезону якраз перед грою з командою «Бастіон-2» відчув проблеми зі спиною. Цілий місяць лікувався і, мабуть, таки трохи поспішив з процесом одужання.

Дуже хотів повернутися на паркет і вже вчора на гру з «Інкогніто» вийшов у стартовому складі. Не сказав би що почував себе погано, але по ходу матчу суддя двічі зупиняв гру щоб надати мені допомогу.

То сам вдарився, то гравець команди-суперника сфолив на мені й я залетів у ворота. Ніби це був знак, що не треба далі грати. Навіть гравець нашої команди – Сергій Нікітін мені казав змінися, бо щось тобі не йде. Так і не дограєш до завершення гри.

А потім був епізод, який мене вибив з гри, як мінімум на місяць, а то й більше.

Вже зараз починаю пригадувати як це сталося. Наші гравці обрізалися в захисті, гравці «Інкогніто» вибігли двоє на одного й пішов пас поперек, а я хотів перехопити м’яч і не влучив по м’ячу, а сильно вдарив ногою об паркет.

Відчув хрускіт, але гру продовжив і потім ще й вдарив цією ногою м’яч, який старався вибити й була накладка з боку гравця суперника. Чому суддя не свиснув також питання….

Гол нам таки забили, але в нозі було відчуття що там щось не так. Гру було зупинено, Воробус роззувся і побачив що палець викривлений й злетів з місця де він мав бути.

Звісно, що гру продовжити не зумів, а далі була лікарня, травматологічний пункт, де мені палець вправили на місце й наложили гіпс.

За прогнозами медиків, як мінімум, місяць буду поза грою. Травма ніби не складна, але великий палець довго тепер буде заживати, правою ногою я вибиваю м’ячі й не знати як швидко він перестане боліти.

Воробус дуже розчарований….

Що далі? А далі на мене очікує лікарняний, і, як казав цей же – Сергій Нікітін, тепер буду відпрацьовувати вправи на лівій нозі, адже саме на ній я тепер більше переміщаюся по хаті.

Згодом ще гляну відео, спробую проаналізувати цей епізод ще раз.

Автор статті: Vorobus.