Щодня зустрічаю на вулицях міста закохані пари, це звичне явище.
Хтось йде тримаючись за руку, або стоїть в обіймах своєї половинки, хтось влаштовує сварки по серед вулиці, а ще хтось інший прощається ніби в останній раз.
Всі ці ситуації знайомі, здається, кожній людині. Майже кожен переживав закоханість, приємні почуття чи нещасливе кохання. Це все невід’ємна частина нашого життя.
Але чому я про це пишу? Я і сам не можу дати відповідь на це запитання. Напевно пишу про це тому, що це мені близько і я маю певні думки щодо цього явища.
Так що таке кохання?
Хтось говорить, що це суто хімічні процеси в голові людини, хтось надає цьому духовне значення. Це не єдині думки, в кожної людини своє бачення цього явища. В основному на формування тієї чи іншої думки впливає наше оточення та виховання, а також і ситуації в які попадає автор думки. Як і в кожної людини, в мене своє бачення того що ми називаємо коханням. Я її якраз хочу висловити. Але для того щоб обґрунтувати її, я почну з офіційної інформації з інтернет-ресурсу “Wikipedia”.
Кохання або любов це відчуття глибокої сердечної прихильності до особи протилежної статі. Кохання, як явище складається з закоханості, симпатії, любові як такої, а також інтимних бажань. Як правило дуже рідко можна зустріти людину, яка під словами кохання має на увазі перелік усіх похідних явищ.
І саме тому не все так просто у відносинах між людьми, все по різному починається і по різному завершується.
Але є найбільш поширені ситуації:
Хлопець зустрічає дівчину, між ними виникає певна симпатія, потім пристрасть та інтимний зв’язок і як правило це триває не довго, потім закінчується, це відносини на одну ніч.
Інший варіант. Так само виникає симпатія потім закоханість , є якісь романтичні відносини, які тривають певний період. І коли романтика зникає все заходить в тупик та закінчується.
Ще одна ситуація: знайомство, виникає певна симпатія, після симпатії йде довготривале спілкування, яке породжує глибоку дружбу. І як правило дружба залишається просто дружбою.
Так, звичайно є і щасливе закінчення в кожній з цих ситуацій, але я беру до уваги більшість випадків. В кожній з цих ситуації є той хто залишається обділеним чи ображеним і це все саме тому, що в кожної людини свої цілі та своє ставлення до життя. Щодо кохання то в сучасному суспільстві надається перевага пристрасті та фізичним задоволенням, це все короткочасні явища, що приносять насолоду одним та біль і страждання іншим. Але я пишу не про це. Так що ж таке любов? Це пристрасть чи захоплення або ж просто відчуття прив’язаності до певної людини.
Намагаючись розібратись в цьому питанні я наткнувся на цікаву теорію – Теорія тріади.
Вона розроблена Робертом Стенбергом для визначення проблем та розбіжностей у відносинах між двома людьми.
В цій теорії є 3 стани кохання:
•Симпатія(інтимна близькість) яка складається з надання та отримання емоційної підтримки партнерів, що складають теплоту у любовних відносинах відвертого та чесного спілкування, здатністю ділитись горем та радістю, відчуття спільного щастя від спілкування та уміння дорожити коханою людиною.
•Пристрасне захоплення охоплює як сексуальний момент так і потребу у самоповазі.
•Рішення/зобов’язання(безумовна, беззмістовна любов) котре передбачає рішення про те, що певна особа любить іншу, а також зобов’язується у довгостроковій перспективі зберегти кохання.
Отже, що таке кохання, що з цих трьох тверджень є справжнім коханням?
Як у всіх людей, в мене були симпатії і я неодноразово закохувався і таке інше. Чомусь після звичайної закоханості і намагання побудувати відносини все завершувалось невдало.
І я задумався, а що якщо кохання це не тільки почуття, а ще й процес, довготривала дія. І для ефективного результату потрібна правильна послідовність дій.
Тобто правильне використання цих процесів та похідних коханню явищ, застосування їх як інструментів.
Перший з так званих інструментів це симпатія чи захоплення – як перший інструмент. Існує для встановлення зв’язку та для підтримки інтересу один до одного в певний відрізок часу після знайомства. Як буває зазвичай, під час дії почуттів, захоплення люди зближуються до максимуму.
Так звичайно до цього йдуть усі відносини, зближення є метою відносин, так сказати. Під час дії захоплення як правило надається перевага пристрасті та зближення до максимуму, але коли захоплення закінчується, то нічого після себе не залишає. Все зникає, залишається тільки емоційне спустошення. Але чому, тому що максимальне зближення робить так сказати в « серці» місце для людини, і для того що вона може віддати, тобто взаємності. А за короткий час дії захоплення, дізнатись людину та її потреби і встановити міцний зв’язок неможливо. Саме тому під час зближення місце зробили, але нічим не заповнили. Ось і є спустошення бо цей простір має бути заповнений.
На мою думку захоплення, симпатія, чи закоханість як стадія потрібна для того, щоб використати наступний інструмент.
Це звичайне спілкування. А що може бути простіше ніж звичайне спілкування, встановлення дружніх зв’язків, під час яких можна вивчити людину, розібратись у собі і вирішити чи потрібно спілкування переводити у щось більше.
І це круто, бо без розчарувань і без болю можна визначити людину, яка дійсно підходить найбільше.
Так звичайно для цього треба це потребує не мало часу, але це краще ніж десятки разів відчувати біль через невдале зближення з людиною. То чому б не зробити собі легше, і після симпатії застосувати налагодження дружнього зв’язку. І якщо під час таки тривалого дружнього спілкування розумієш, що це людина твоя, тобто варта твого часу та почуттів, то звичайно треба продовжувати далі. Віддавати себе, проявляти турботу, віддавати більше часу, поставати її на перше місце. І продовжувати будувати відносини.
Хочу звернути увагу на ще один момент, як ми вже знаємо слово любов вживають до закоханості, пристрасті та захоплення коли людина говорить що любить це може бути не так, в результаті є непорозуміння та розбиті мрії. Тому любов це те, що приходить в результаті тривалого зв’язку та спілкування між двома людьми. Але так як любов це сукупність різних явищ, то якщо після тривалого спілкування таки з’явились відносини, то любов може проявлятись в різних її частинах але завжди будуть присутні самопожертва, безкорисливість та інші альтруїстичні прояви. В тріаді кохання є 3-й вид любові, це рішення, що певна людина любить іншу і планує з нею довготривалі відносини. І саме без цього рішення не можлива любов. Чому? Як вже казав під час тривалих відносин любов може проявлятись в різних своїх частинах, може з’являтись чи пропадати захоплення та закоханість( в одну людину можна закохатись можна безліч разів), розпалюватись та затухати пристрасть, бо всі ми люди і наш настрій міняється. Саме в такі моменти, коли немає пристрасті рішення зберегти відносини спасає усе. Багато людей будують відносини без цього рішення, а це призводить до їх закінчення. Ось такі мої думки про те що таке любов…
Ніби написав все що хотів, але таки додам про одну річ. Повернусь до теми зближення, а саме похідної цього явища це секс. Це дійсно крута штука, приносить багато задоволення і ніщо з ним не зрівняється. Одне з найпоширеніших суспільних поглядів, що секс без обов’язків це круто, і сучасно. Певний час теж так думав, але це далеко не так. Просто порівняти, секс з коханою людиною і просто так в пориві пристрасті. Це земля та небо, так можливо це тільки я так думаю, але для мене так і є. Витрачаючи сили та енергію на непотрібних нам людей ми віддаємо їм частину себе і в результаті себе можна загубити. Зважаючи на те, як спішать всі «переспати» один з одним, скажу, що це нерозумно. Декілька років отримати кайф насолоду, а потім таки залишитись ні з чим та ні з ким. Я вважаю що секс це вже максимальний рівень довіри людині з якою щось плануєш, і ним якраз таки скріплюються відносини.
Жаль, що знаю це тільки через власні помилки, але вже як є. Але якщо ви разом, і у вас все добре ви любите один одного у всіх значеннях та проявах. Не будьте далекі один від одного кохайтесь так часто, як тільки це можливо. Зробіть своє життя яскравим.
Ось і все. Здається написав все що хотів. Але не можу зрозуміти одне. Це важливо комусь?
В кожного свої погляди.
Автор статті: Yar_Ik.
Дуже цікава захоплююча філосовська стаття, але “На балконі ми психологи. На кухні ми політики. У мережі ми філософи. І лише в житті, як були ідіотами, так і залишилися”
А на дивані – аналітики. 🙂
Круто. Дякую, це те, що варто було прочитати саме зараз. Кожного дня чекаю саме вашу публікацію
Дякую, приємно, коли мене читають.