Черговий день наступив, а це означає, що настав час порадувати наших читачів черговими публікаціями.

І, зокрема, сьогодні ми будемо говорити на такі теми як: ідея щодо відвідування вежі Ратуші, візит Воробуса у хінкальню, а також відкриємо для наших читачів новий вид спорту – волейбол.

Поспішати куди нема, тому про все по-порядку.

Розпочнемо із теми відвідування Ратуші. Як відомо, автор нещодавно лазив туди на екскурсію у рамках акції «Ніч у Львові».

Що під час неї, що у будь-який інший день вхідний квиток туди вартує – 15 гривень з дорослої людини й 10-ть з дітей.

Нещодавно довелося поспілкуватися з хорошим приятелем.

Звати його – Володимир Крупчук .

Так от, саме цей чоловік подав дуже цікаву ідею, яку найближчим часом, за його словами, треба втілити в життя.

Яка суть ідеї?

Вже давно владі міста треба подумати над тим, щоб змінити цінову політику при відвідуванні Ратуші.

Ніде немає таких дешевих екскурсій, музеїв, об’єктів як в нас. Львів має себе хоч трохи почати поважати.

В Європі екскурсії для туристів дорогі. На Галатську вежу в Стамбулі квиток коштує – 16 доларів, на найвищий хмарочос в Стамбулі – 22 долари, вежа Брюге -15 доларів і т.д.

А у нас 15-ть гривень, це приблизно пів євро. Для європейського туриста – це як для нас 15 копійок.

Яких видів мають бути квитки й скільки вони мають коштувати?

Перепустки мають бути трьох видів:

1. Для мешканців міста Львова. Можна сюди ще львівську область віднести.
2. Для українців.
3. Для іноземців.

Ціни

Для львів’ян вхід на Ратушу вартує – 20 гривень, для українця – 50-ть гривень, а для іноземців – 150 гривень.

Як саме відрізнити іноземця від того ж таки львів’янина?

Звісно, що ніхто заглядати у паспорт не буде, хоча таке вирішення питання також можливе.

Показуєш документи, тебе ідентифікують й кажуть яка ціна для вас щоб піднятися на верх.

Простий львів’янин може купити квиток там де людина, яка приїхала у місто Лева не знає. Він приходить сюди, показує «тікет» й так далі.

Українці, які розмовляють або по-українськи або ж по-російськи купують квитки прямо на місці та їх розрізняють по мові спілкування, а от туристи є туристи.

Хоча, можна придумати й щось набагато простіше. А не так, що львів’янин, що китаєць заплатили по 15-ть гривень й однаково відвідують Ратушу.

Автор статті: Vorobus.